В понедільок 13-го фебруара 2023-го року одбыло ся засіданя Заступительства Пряшівского самосправного краю (ПСК).
Крайскы посланці окрім іншого занимали ся ґрантовыма проґрамами ці схваліньом грошей на реконштрукцію Музея модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях. Варголів музей може по понедільковім засіданю крайского заступительства одкрыти нову капітолу свойой історії.
Грошы на музей схвалены
Музей модерного уменя Енді Варгола од 2019-го року чекать на реалізацію великой реконштрукції. Тота є нелем барз потрібна, бо будова є планім стані, докінця до ньой вже затікать через стріху, але так само має дати музею цалком нову дімензію.
Грошы на проєкт перебудовы музея схвалила словацька влада іщі в році 2019 в цілковій сумі 7,1 міліона евр. До того пришла пандемія, піднятя цін матеріалів і ставебных робот, а докінця і думкы новой влады зрушыти цілу дотацію.
Музей при днешніх цінах вже рахує з тым, же на реконштрукцію треба понад 12 міліонів евр і крытя тых вытрат не мало дотеперь ґарантоване ани своїм зряджовательом, котрым є Пряшівскый самосправный край. Тото ся по понедільку змінило.
Посланці єдномысельно на засіданю схвалили фінанчне крытя реконштрукції меджілабірьского музея. Схвалили крытя на суму 12,28 міліона евр, з чого край має к діспозіції од державы 5,1 міліона і буде потребовати іщі 7,18 міліона евр.
Новы пути музейной історії
На схваліня фінанчного крытя зареаґовав на своїм офіціалнім профілі на сіті Facebook і Музей модерного уменя Енді Варгола. Колектів інштітуції подяковав свому зряджовательови, посланцям ПСК, і вшыткым, котры ку тому рішіню допомогли.
„Дефінітівно вырішыло ся о переміні музея за веце як 12 міліонів евр. По многых проблемах і дословно дакілько ресусцітаціях того проєкту, котрый пережыв ковідовы періоды, маркантне підниманя цін ставебных матеріалів, складну сучасну добу і много далшых періпетій, одкрываме днешнім дньом новы пути нашой музейной історії про вас,“ зареаґовав такой в понедільок музей, котрого директором є Мартін Цубяк.
Схваліня фінанчного крытя подля інштітуції значіть, же штохвіля ся з музея стане ставебный обєкт. В часі, коли буде проходити реконштруцкія будовы із 1980-ых років, будуе мусити депозіт музея іти до алтернатівных просторів.
„Мусиме вытворити адекватный депозітарь з безпечносного і кліматічного боку. Єднозначно хочеме, жебы зістав у Меджілабірцях з лоґістічных і безпечностных причін, кедьже плануєме орґанізовати екстерьны выставы, і загранічны. Потребуєме мати приступ ку творам,“ повів Цубяк про денник Korzár.
Меджі можливы алтернатівы належать просторы в містьскім домі културы ці бывшой ґімназії. Вырішыти ся то має за словами Цубяка уж тот тыждень. Директор є пересвідченый, же вшыткы обмеджіня повязаны з реконштруцкійов ся легко звладнуть, і о рік на осінь ся будуть тішыти вєдно з навщівниками з новых просторів.
На ґрантовы проґрамы тот рік менше
Посланці Заступительства ПСК вырішовали і о ґрантовых проґрамах. Два міліоны евр розділить тот рік крайска самосправа меджі успішных жадателів і підпорить проєкты в реґіонах. Край спустив три ґрантовы проґрамы.
В порівнаню з минувшым роком крайска самосправа выділила на дотачны проґрамы о 4,2 міліоны менше. „І кедь іде в порівнаню з минувшыма роками о меншый паклик грошей, віриме, же ефект прийде і будеме знати далше підпорити якостны і смыслуповны проєкты в краю,“ повів председа ПСК Мілан Маєрьскый.
Найвекшу суму грошей схвалили на Вызву посланців ПСК, і то в сумі 1,34 міліона евр. На Вызву председы ПСК было схваленых 400 тісяч евр. Далшых 260 тісяч евр схвалили посланці на Вызву партіціпатівный розрахунок.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА