Грекы новом узнаном меншыном в Польщы

Президент Навроцкій підписал уставу, котра пошырят список нацийональных меншын о грецку меншыну. Закон змінят статус соспільности, котрой присутніст на обшыри Польщы датує ся од ХІV ст.

Грецка меншына стала десятом в Польщы – долучыла до білоруской, чешской, литовской, німецкой, ормяньской, росийской, словацкой, жыдівской і украіньской. Сойм принял новелизацию в тій справі кінцьом квітня/апріля 2026 рока. В минулый четвер 11. червця/юнія президент Кароль Навроцкій підписал новелизацию, чым закінчыл вельолітні стараня Греків о отриманя нового статусу.

«Старали сме ся долго о тото. В парляментаристів, воєводы» – подала Польскій Пресаґенциі Екатеріні Еванґелю, ведуча Стоваришыня Греків Західнього Поморя Ellas Parea, котре зосереджат коло 280 осіб.

Еванґелю подала, што тепер в Польщы жыє 5-6 тис. осіб грецкого походжыня. Найчысленнійша діаспора находит ся на заході державы, м.ін. на Нижнім Шлеску і Західнім Помори. Велика част спільноты мешкат тіж в Тримісті. Ведуча припомнула, што речене стоваришыня складало внескы до соймовых комісий, жебы розшырити список нацийональных меншын. В справу заанґажувал ся м.ін. західньопоморскій посол Ярослав Жепа з Польского Народного Сторонництва.

Нацийональны меншыны в Польщы. Зміны по двадцетьох роках

Проєкт новелизациі уставы о нацийональных і етнічных меншынах вплынул до Сойму під конец лютого/фебруара 2026 рока. Ведуча соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын Ванда Новіцка підкрисляла, же устава о меншынах не была зміняна од 2005 рока. Проєкт скоро перешол ьерез комісиі і был переголосуваный Соймом (419 посланців было за, 20 проти – головні з Конфедерациі). В маю уставу передано президентови і маршалкови Сенату.

Устава войде в жытя по шестьох місяцях од дня оголошыня. Принимат ся, што наступства новелизациі будут коштувати 800 тис. зл на рік.

В Польщы за меншыну узнає ся нацийональну ґрупу, котра одріжнят ся од загалу соспільства, заховує свій язык, культуру і традициі, а єй представникы перебывают на обшыри державы од найменше 100 років. Послідній выміг в однесіню до Греків был квестийонуваный, хоц сут доказы, якы потверджают іх присутніст на тых землях уж в XIV столітю.

Грекы новом узнаном меншыном в Польщы

Йоанніс Фоуркіотіс, Грек вродженый в 50. роках ХХ ст. в Щеціні, знаный в реґіоні підприємця, припомнул, што з родины грецкых купців походил Ян Жупаньскій (Зупанос), книгар і выдавця, вродженый на початку ХІХ ст. в Познані. Родина Фоуркіотіса приіхала до Польщы з ґрупом 14 тис. еміґрантів по громадяньскій войні в Грециі, в роках 1949 і 1950. Втікаючы перед репресиями, жены, діти і ранены партизанты ELAS (звязаной з Комуністичном Партийом Грециі) были кєруваны на тзв. одзысканы землі – до Єленьой Горы, Вроцлавя, Свидниці, Зґожельця ци напр. до перехіднього табору і шпыталя в Дзівнові. До 1950 рока через тото місце перешло близко два тисячы Греків і Македонців.

Найчысленнійша грецка діаспора в 50. роках ХХ ст. мешкала в Поліцах, на пілніч од Щеціна. В діючым там Державынм Выховавчым Осередку і дванадцетьох школах схороніня і едукацию нашло праві 2,5 тис. діти. Был серед них отец Екатеріні Еванґелю, мал товды вісем років. Десят років пізнійше чысло Греків в Поліцах естимувано на 900 осіб. На Західнім Помори было іх 1350. Тепер є близко штыріраз менше. Під конец 70. років ХХ ст., по політичных змінах в Грециі, рушыли повороты. Вельо родин, тіж польско-грецкых, выіхало.

Стоваришыня Ellas Parea орґанізує святочны стрічы Греків з пілнічной і західньой Польщы, выставы і концерты. Еванґелю зазначыла, же грецка спільнота єст і буде активна, аж і без фінансовой підпоры державы.

«Рахуєме головні на інституцийональне підпертя, такє, котре тыкат культуры, едукациі. Хочеме вказати шыршому соспільству нашу традицию, музику, танці і кухню».