lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

ПСК є проти обновліня Воєньского округу Яворина. Выникла і петіція

„Тото не є оборонна політіка. Тото є свойволя,“ пишуть ініціаторы петіції.

Петро Медвідь Петро Медвідь
30. 6. 2026
» Вісти

Заступительство Пряшівского самосправного краю (ПСК) высловило незгоду із обновліньом Воєньского округу Яворина або із реалізаційов замірів, котры бы вели ку обмеджіню цівілного хоснованя теріторії бывшого воєньского округу.

За схваліня передложеного матеріалу на засіданю Заступительства ПСК 22-го юна 2026-го року голосовало 37 посланців, трьоми ся стримали.

Заступительство жадать владу Словацькой републікы і міністра обороны выцофати із припадных замірів пряменых ку обновліню Воєньского округу Яворина або ку такым змінам хоснованя той теріторії, котры бы были в незгоді із розвойовыма планами ПСК і дотуленых самосправ.

Так само жадать решпектованя стратеґічных, розвойовых документів краю, головно Проґраму господарьского розвитку і соціалного розвитку ПСК, Теріторіалного плану ПСК, Скелетовой сіті ціклостежок ПСК, і Концепції розвитку турістічного руху в ПСК. Єднако так жадать і забезпечіня транспарентного інформованя людей о вшыткых рихтованых замірах, якы дотуляють ся бывшого Воєньского округу Яворина, включно ціля, розсягу, гармоноґраму і очекованых дослідків.

Воєньскый округ Яворина

Причінов того, же посланці ПСК занимали ся тов темов, є реакція на медіалізованы інформації о обноліню Воєньского округу Яворина (ВО Яворина), респектівно о рихтованых замірах Міністерства обороны СР на тій теріторії.

ВО Яворина быв зрядженый у 1952-ім році на цілій катастралній теріторії чотырьох сел, котры были з той причіны выселены. Ішло о Любіцькы Купелі, Дворці, Рускіновці але і русиньскый Блажов. Із далшых 22 спішскых сел добі ВО Яворина одкроїв часть катасрталной теріторії. Цілкового ішло о 31 623,6 гектарів землі.

Зрушеный быв од 1-го януара 2011-го року рішіньом влады СР. Теріторія бывшого ВО Яворина была розділена меджі 19 сел і міст околіці – Баєрівці, Голумніця, Градиско, Ігляны, Якубяны, Юрьске, Колачків, Красна Лука, Левоча, Ломнічка, Любіца, Нижні Репашы, Подолинець, Полома, Шамброн, Штельбах, Торискы, Тварожна і Вышні Репашы.

Треба припомянути, же ВО Яворина не быв маєтково порішеный, коло 8,5 тісяч гектарів было непорішеных, значіть маїтелями фундушів зістали люди, котры там жыли перед створіньом округу.

Од часів, коли армада опустила простор, наприклад і бывшы жытелі Блажова а їх потомкы роблять собі стрічі на теріторії свого бывшого села. Тото бы в будучности могло быти огрожене.

Міністер хоче обнову

Замір обновити воєньскый округ потвердив міністер обороны Роберт Калиняк 10-го юна на засіданю парламентного безпечностного комітету.

Єдночасно вылучів, же бы резорт обороны плановав вывластнити фундушы під бывшым воєньскым округом. Із тісячами маїтелів хоче добісідовати ся почас слідуючіх трьох років. Озброєны силы Словацькой републікы за його словами потребують новый выцвіковый простор.

Міністер додав, же приблизно о 15 років бы мала быти Яворина комплетно добудована. Но затля не знає, ці на теріторії знова выникне і воєньскый округ. Про тото, жебы зрядити выцвіковый простор то подля нього не є треба.

ПСК рахує із турістічным рухом

„Припадна зміна функції хоснованя даной теріторії може фундаменталным способом овпливнити стратеґічны розвойовы заміры краю і далше прямованя реґіону,“ пише ся в документі, котрый дістали посланці перед голосованьом.

Дана теріторія подля ПСК представлює вызначный елемент природного і країнного капіталу із потенціалом про розвиток утримательных форм турістічного руху, головно природного, реліґійного і ціклотурізму. ПСК в матеріалі припоминать, же у своїх стратеґічных і теріторіалнопллановых документах довгодобо рахує з тов теріторійов як із локалітов на розвиток турістічного руху, рекреації і утримательне хоснованя природного потенціалу реґіону.

„В попередніх роках было на тій теріторії нашым крайом підпореных веце розвитковых актівностей, включно ціклостежок, будованя выглядковой інфраштруктуры і притулків,“ пише ся далше в матеріалі.

Тото не є оборонна політіка. Тото є свойволя

Проти того, жебы обновити ВО Яворина, выникла і петіція. „Од 1-го януара 2011-го року быв зрушеный Воєньскый округ Яворина. Словацька републіка зробила правилне діло. Понад 31 тісяч гектарів Левочской верьховины мало конечні служыти людям, селам і розвитку реґіону. Нє армії,“ пишуть ініціаторы петіції.

„Тота теріторія має величезный несхоснованый потенціал. Природный, турістічный, рекреачный. Може быти теріторійов із потенціалом розвитку реґіону, джерелом робочіх місць і інвестіцій про села і міста, котры декады чекали на свою принагоду. Намісто того нас чекають далшы рокы заказів, плотів і непевности. Далшы страчены рокы,“ пише ся в тексті петіції.

Подля ініціаторів петіції міністер Калиняк дотеперь не передложыв жадну публічну аналізу того, чом є Яворина єдиным рішіньом. „Розумієме потребам посилніня обороны в сучаснім світі, но алтернатівы пробаданы не были.“

„Тото не є оборонна політіка. Тото є свойволя,“ пишуть ініціаторы, котры припоминають, же Конштітуція СР ґарантує право властнити маєток і право комуніт на розвиток. „Не хочеме, жебы го держава порушыла знова.“

ShareTweet

Повязаны дописы

В Ужгороді праздновали перенесіня мощей блаженого священомученика Теодора

29. 6. 2026
фот. www.cerkiew.net.pl

50 років парохіі св. Йоана Крестителя в Заменицях

23. 6. 2026
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2026. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче