Голосник

Пєніны по русиньскы, значыт з візитом в Гомолях

Посмотрме на мапу Карпат. Маме Бескіды, маме Татры і деси медже нима втиснены Пєніны, в ґеолоґічным значыню Пєніньскє Скалкове Пасмо, котре глубоко під земльом тягне ся іщы дале на схід і захід (як лем од Спиша до Білой Воды) на долгости більше як 600 кілометрів. Але чом бесіда про Пєніны, як наша Лемковина находит ся на вельо дальше на схід? І то є правда, але прецін маме іщы маленьку Шляхтівску Русь і штырі села, што ся там находят – Шляхтову, Явіркы, Білу і Чорну Воду. Хоц днес, як ся автор статі дознал, на тій обшыри жыє лем пару русиньскых родин, то дале можеме чути тот климат давной Руси. В селах лишыли ся церкви і пару хыж, придорожны капличкы дале стоят, а убочы Пєнін, на котрых выпасало ся уці, сут такы самы як перед столітьом. І то як раз Русины зо Шляхтівской Руси мали недалеко до такых чудес як Яр Гомолі, Высока ци долина Білой Воды.

На початок, закля підеме на прогульку по Ярі Гомолі, припомнийме собі лекциі зо школы – загальні Пєніны ділиме на 3 пасма: Спишскы Пєніны, якы находят ся найбарже на захід медже переломом Білкы а замком в Недзици, Середні Пєніны з Трьома Коронами (котры не сут найвысшым верхом Пєнін!) і переломом Дунайця, та вкінци Малы Пєніны на сході з найвысшом крапком на мапі тых гір – Высоком (1050 м н.м.). Тілько ґеоґрафіі, а ідучы до іх ґеолоґічной будовы, сут то горы збудуваны з вапняків, мерґелі, глинястых лупків і парох інчых типів скал, коротко бесідуючы – з осадовых скал.

А як возникли Пєніны? Того то і найстаршы Русины і пєніньскы ґуралі не знают. Ґеолоґы тіж не мают єднозначной одповіди на тото звіданя, а то зато, же днес Пєніны сут барз міцно порізаным і поморщеным ороґеном втісненым силами природы медже Зовнішні Карпаты (по нашому – Бескіды) і Внутрішні Карпаты (Татры, Нижні Татры і пару інчых). Сам Мельхіор Неймайр писал в ХІХ столітю о Пєнінах, же «карпатскы скалкы належат до найбарже особливых і фасцинуючых ґеолоґічных явиск цілой Землі». І так загальні єст доднес. Але знаме, же творіня ся Пєнін проходило в тым самым часі, што і цілых Карпат. Окрем того знаме, же скалы, з якых збудуваны сут «карпатскы скалкы», то осады давных морскых басенів – глубшых, барже мягкых, але бесідуючы простійше – в юрі і креді (200-65 млн років тому) был гев великій океан порізаный ріжныма розломами. Пак вшытко зачало ся складати в парох етапах і цілый час проходило тото під водом, аж до парох мілийонів років тому. Найновша істория (плейстоценьска і голоценьска – од 2 млн років до днес) то ледняковый період, переміны климату і інчы факторы, котры влинули на днешній вид Пєнін. Може закінчыме тот перегляд діянь явліньом ся сосен звычайных на тій обшыри, котры днес узнає ся за реліктовы (сут они фактичні реліктом по на вельо теплійшым періоді сперед парох тисячы років, коли в Пєнінах было так горячо як в Болгариі ци Японіі), а найбарже популярна з них, кус поламана, гардо росне на верху Соколиці.

село Явіркы

церков в Явірках

церков в Шляхтовій

Тепер пришол час вкінци поіхати до Яру Гомолі. Находит ся він перед самым селом Явіркы. По лівій стороні видиме великій паркінґ, на якым можеме оставити наше авто, а хто приіхат автобусом зо Щавниці, то старчыт лем попросити шофера, жебы затримал ся при вході до яру. О Гомолях, думам, каждый чул, ци то в дітинстві, ци то был уж зо своіма дітми. Єст то яр, в якым праві все полно люди, але чому ся чудувати? Скальных стін высокых на 150 метрів не будеме видіти всяди. Гомолі то невелика долина потічка Камянка, котрый гардо еродувал долину, што было причыном возниканя глубокого яру. По ярі днес веде туристичный шляк зеленого кольору. Сама долина єст долга на 800 м, а стежка веде цілый час під гору. І догоры будеме піднимати нашы головы, може і почуєме ся, як бы сме вандрували по якісых американьскых каніонах!

На щестя, з Гомолями єст менше проблемів, кєд іде о тото, як они возникнули, як з інчыма місцями в Пєнінах, як прим. з переломoм Дунайця. Гомолі то тіж назва вапняных і лупковых скальных блоків, котры парунадцет мілийонів років тому піднимали ся разом з цілыма Пєнінами. А же тоты блокы были уставлены нахрест до векторовых сил, то тоты самы силы потріскали блокы. Появили ся розломы і вступный зачаток днешнього каніону. Решту доробил потічок Камянка.

До Яру Гомолі можеме наплянувати екскурсию на около 2-3 годины, але кєд было бы нам мало, то можеме піти дальше зеленым шляком на саму Высоку і обзерати докола чудесны пейзажы на словацкы Пєніны, на Любовняньску Верховину, як і досмотрити ся Татр на горизонті. Шляхтівска Русь з природничой стороны то не лем Гомолі, але тіж долина Білой Воды з базальтовом скалком ци вульканічна гора Ярмута. Файно мали тоты Русины з Пєнін. О інчых місцях, што ся ту находят, прийде іщы час написати.

джерела знимок:
фот. 2, 9 і 10 – Wikimedia Commons
фот. 1, 3-8, 11-12 – Якуб Зиґмунт
мапа – www.mapy.cz

Шеруй.

О авторі

Jakub Zygmunt

Лях зо Санча. Ґеолоґ, але на штоден робит в інчых професиях. Знат 5 языків, але на ЛЕМ.фм хоснує лем два з них. Любит вандрувати, неконечні там, де вшыткы люблят.

Коментарі