В четверь 20-го авґуста 2020-го року проходило в будові Словацькогоо радія в Вратіславі засіданя Рады Радія і телевізії Словакії (RTVS). Рада занимала ся і станом народностного высыланя в радію і телевізії, ку чому верейноправне телерадіо обовязує веце законів, окрім іншого і словацька конштітуція.
На засіданю брали як гості участь і представителі меншын. Делеґацію вів уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны Ласло Буковскый, за Русинів брав участь член Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за русиньску народностну меншыну Петро Медвідь.
Меншыны на засіданю Рады RTVS хотіли брати участь і зато, же меншыновый выбор каждый рік діставать інформацію о стані народностного выслыланя у верейноправного додавателя, і все є матеріал припомінкованый з боку меншын.
Біланція за рокы 2011 аж 2019
Біланцію о стані і розвитку народностного высыланя за рокы 2011 аж 2019 (у 2011 выникла RTVS) під назвов Од сканзену ку прімарному высыланю мав приготовлену директор секції народностного высыланя верейноправного телерадія Аттіла Ловас.
Ловас підкреслив, же покля в році 2011 досяговало народностне высыланя 1,5 процентный поділ на медіалнім рынку, в році 2019 то уж было 3,7 процента. Тото чісло значіть коло 154 тісяч слухачів, што є 28 процент ціленых слухачів.
За ліпшы чісла може подля Ловаса зміна форматів вырабляных проґрамів, але і то, же Радіо Патрія – мадярьске высыланя, має свій властный округ, і высыланя редакції Народностно-етнічного высыланя Радія Патрія, під котре належыть решта меншын дістало простор на фреквенціях Радія Реґіна по цілій Словакії, причім Реґіна нияк не засягує до народностного высыланя.
Векшу часову дотацію про радіове меншынове высыланя, покля буде радіо фунґовати на аналоґовых фреквенціях, подля Ловаса не мож досягнути, кедьже не є можливе вытворити далшый радіовый округ. Зміна бы могла прийти аж по переході на діґіталне терестріалне высыланя.
В припаді телевізії Ловас припустив довг односно меншын. Признавать, же бы требало проґрамы про меншыны інововати обсягово, но і ту підкреслив, же за остатні два рокы ся підняла часова дотація про меншыновы проґрамы о 25 процент.
Проблема є і з толкованьом закона о RTVS. Не є згода в тім, як ся має раховати проценто, кторе бы RTVS мала наповнити меншыновым высыланьом. Покля бы ся брало 13 процент з цілкового часу высыланя телевізії, пак бы то выходило на 9 годин денно, што бы значіло основаня новой, окремой проґрамовой службы. На тото подля Ловаса не суть грошы.
Традчіне высыланя є на максімі
Ловас так само звернув увагу на то, же уж днесь є евідентне знижованя слуханости радія. Утриманя сучасного досягу, коли радіове высыланя RTVS про меншыны ословлює приблизно 154 тісяч стабілных слухачів, не буде мож подля директора секції народностного высыланя утримати без револучных змін. Пріорітов є подля нього выроба верейноправного народностного обсягу про вебовы просторы і приспособліня ся діґіталній добі.
Ловас декларовав актівный приступ RTVS ку тій зміні, котра дотулять ся радіового і телевізного высыланя. В повязаню з тым бере за єдну з далшых великых задач вытворіня повноцінного інформачного порталу про великы народностны меншыны і інформачных вебів про меншыны з малов кількостьов членів з адекватнов інвестісійов до маркетінґу вебовых обсягів.
Меншыны мають свої пожадавкы
Ку предметному засіданю Рады RTVS загнали представителі меншын свої пожадавкы, котры до єдного документу спрацовав уповномоченый про меншыны Буковскый. Тот з пожадавками на засіданю і выступив.
Меджі пожадавками была векша часова дотація в смыслі закона, зміна часу народностного высыланя, обсягу высыланя, професіоналізація і освіта редакторів, ефектівніша пропаґація народностных проґрамів ці забезпечіня фінанчных і персоналных жрідел. Меншыны жадали і векшу співпрацу з народностныма орґанізаціями.
Председа Рады RTVS Іґор Ґалло звернув увагу, же тема векшой часовой дотації вже довгодобо мусить бороти ся з лімітами сучасной леґіслатівы і моделу фінанцованя верейноправного телерадія з можливостьов вытворити новы проґрамовы службы.
Підпредседа рады Мартін Какош в діскузії підкреслив, же при будьякій часовій капаціті народностного высыланя буде важнов адресность обсягу. „Треба мати концепцію і знати, што властно членове народностных меншын очекують од высыланя,“ повів Какош. Штатістічне підниманя часу высыланя подля нього не має смысел, кедь то не буде мати позераность і слуханость.
Зміны суть можливы і теперь
В діскусії выступив Петро Медвідь, котрый звернув увагу на то, же зміны суть можливы і теперь. І кедь бы на радікалне піднятя часовой дотації в телевізії не было теперь грошей, є простор звекшыти минутаж народностного высыланя уж лем тым, же бы выроба народностных проґрамів не была позаставлена почас вакацій в місяцях юл і авґуст, ці в періоді коло Рождественных свят.
Так само положыв вопрос, з якой причіны бы ку такым перервам, коли вырабляють ся іншы проґрамы реґуларно, мало в припаді народностных проґрамів приходити. Далшов проблемов, котру Медвідь акцентовав, є одсуваня народностных проґрамів в часі, коли ся высылають даякы великы шпортовы події. Елімінація тых двох факторів бы могла підняти часову дотацію без великых змін.
Медвідь звернув увагу і на то, же членове народностных меншын знають точно, што хотять і так бы з концепційов не мала быти проблема. В припаді русиньского высыланя в радію є то наприклад обновліня літературно-драматічной творчости, котра мала довгы рокы свою традіцію і в році 2016 была „дочасно“ зрушена. Дочасный стан тырвать понад 4 рокы і русиньскы представителі вже не раз жадали обновліня такой выробы, кедьже не мають іншу домовску державу, з котрой бы таку продукцію могли брати.
В тім ся потверджує і пожадована співпраца RTVS з народностныма орґанізаціями, кедьже тоты бы моли верейноправному медію тлумачіти свої пожадавкы і брати участь на концепції і обсягу народностных проґрамів.
Рада прияла ку проблематіці узнесіня
Рада прияла ку проблематіці народностного высыланя доста обшырне узнесіня. В узнесіню ся конштатує, же сучасный стан народностного высыланя і выробы народностных проґрамів выходить з леґіслатівных і фінанчных можливостей RTVS. Про далшый розвиток, включно розшыріня высыланя, є треба прияти леґіслатівны зміны повязаны із стабілізаційов фінанцованя RTVS.
Рада дала ґенералному директорови RTVS Ярославови Резнікови задачу выпрацовати концепцію высыланя про народностны меншыны і етнічны ґрупы, котра буде в проґрамовій штруктурі брати до увагы сучасны пожадавкы народностных меншын і етнічных ґруп. Далше рада жадать реалізовати народностне высыланя і посередництвом новых медій.
В узнесіню є і пожадавка на ґенералного директора передкладати Раді RTVS реґуларно раз за пів рока інформацію о стані народностного высыланя.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА