На фесйбуковым сайті нововыбраной президенткы Словацкой Республикы Зузаны Чапутовой поміщеный єст допис з рішыньом про покликаня президентской дорадчой рады, сопоставленой з представників найчысленнійшых меншын і знавців меншыновой проблематикы.
Як пише Зузана Чапутова: вчас кампаніі бесідувала єм, што хочу быти президентком вшыткых люди – не лем Словаків і Словачок, але і люди, котры ся чуют членами нацийональных ци другых етнічных меншын, якы сут рівноцінном частю Словациі. Хочу почути іх голос. Зато зачынам нову традицию і рішыла єм запросити до спілпрацы і представників та представничкы нацийональных меншын, і експертку до справ новых меншын і меншыновых прав. З експертскым і дорадчым комітетом буду ся реґулярно стрічала слухати іх опініі і становиска. Єст для мене важне, жебы єм розуміла ситуацию, потребы і проблемы, котры дотуляют ся громадянів і громадянкы нацийональных і новых меншын на Словациі. Барз си важу готовіст ниже номінуваных експертів і експерток быти членами той неформальной рады.
За мадярску меншыну сут номінуваны:
Ілона Немет з Высшой Школы Кумшту і Атілла Сімон, ведучый Форум Інституту Досліджынь Мешын.
За русиньску мнешыну номінациі достали Анна Плішкова, директорка Інституту Русиньского Языка і Культуры на Пряшівскым Університеті, і Петро Медвідь, діяч Округлого Стола Русинів Словациі і член Рады про нацийональны меншыны і етнічны ґрупы.
Ромску меншыну будут репрезентувати: Юріна Руснакова, директорка Інституту Ромолоґічных Студий в Університеті Константина Філософа в Нітрі, і Віктор Теру, Фундация Едукациі Ромів, координатор на Словацию.
Окрем выже спомянутых, номінацию отримала Елена Ґаллова Кріґлерова – директорка Центра Досліджынь над Етнічністю і Культуром. Буде она репрезентувала вшыткы меньше чысленны меншыны і так званы новы меншыны (напр. соспічьніст Вєтнамців ци Кытайців), котры пришли жыти на Словацию за остатні рокы.
Номінуваны до рады з русиньской меншыны
Анна Плішкова вродила ся в 1964 р. в Снині. В 1987 р. закінчыла Філософічный Факультет Пряшівского Університету. В роках 1987-1991 была редакторком украіньскоязычного часопису Нове життя, в роках 1991-1998 была редакторком русиньскоязычных періодичных выдань – часопису Русин і Народных Новинок.
Од 1999 р. єст учытельком русиньского языка і літературы на Пряшівскым Університеті. Єст авторком трьох науковых моноґрафій, авторком і спілавторком вельох підручників і веце як 100 науковых публикаций. За свою роботу в области русиністикы была нагороджена Премійом св. Кірила і Методия, Премійом Антония Годинкы і Нагородом Ректора Пряшівского Університету.
Петро Медвідь вродил ся в 1981 р. в Пряшові. В 2004 р. скінчыл студиі на Грекокатолицкым Теолоґічным Факультеті Пряшівского Університету. До 2007 р. робил в Центрі Духовости Схід-Захід Михала Лацка в Кошыцях, котрый належыт під Тырнавскій Університет. В роках 2010-2012 редактор двотыжденника Інфо Русин, в роках 2011-2012 екстерный редактор часопису Голос Русина і од 2012 р. проґрамовый ведучый інтернетового радия Русин.фм, публициста на порталях www.holosy.sk і www.rusin.sk. Од 2013 р. прессекретар Округлого Стола Русинів Словациі, спілпрацівник і коментатор русиньского высыланя Словацкого Радия і редактор Радия Руской Бурсы Лем.фм. Публикувал своі тексты в Народных Новинках, часописі Русин і лемківскій Бесіді. Од 2014 р. полнит соспільну функцию Рады про Нацийональны Меншыны і Етнічны Ґрупы. Єст драматурґом в театрі Divadelný kabinet východňara. Од 2015 р. єст шефредактором двотыжденника Інфо Русин.
фото – zuzanacaputova.sk
Коментарі