Як інформує Пресовый центер Кошыцькой єпархії, 1-го новембра одбыло ся шторічне стрітнутя родаків заникнутого русиньского села Велика Поляна коло водного резервоару Старина.
Стріча одбыла ся із нагоды свята Архангела Михаіла, котрому была присвячена великополяньска церьков, як і з нагоды Душічок. Святочну архієрейску літурґію служыв преосвященый владыка Мілан Хаутур, кошыцькый ґрекокатолицькый єпарха, вєдно із священиками зо Снины – Марошом Прейсом і Даніелом Шарішскым. Владыка, котрый сам походить із Великой Поляны, оцінив участных віруючіх, родаків, же наперек выселіню собі все найдуть час спомянути собі на своїх близкых молитвов і запаліньом свічок в родиску. По літурґії ся віруючі зышли коло розвалин бывшой церькви, де ся помолили панахіду за усопшых, котры суть похоронены на містнім цінтері.
Велика Поляна была село в окресі Снина, котре выселили в 1980-ім році з причіны будованя водгного резервоару Старина. Жертвами будованя были і далшы русиньскы села – Дара, Острожніця, Руське, Смолник, Старина і Звала. Першый писемный документ о заникнутім селі походить із 1493-го року.
Зо села всокотив ся лем сельскый цінтер, єдна хыжа і памятник павшым воякам 1. світовой войны на воєньскім цінтері. Всокотили ся і розвалины церькви із 1784-го року. Під селом, коло Лукового потічка, стоїть хрест із 1853-го року. Воєньскый цінтерь вояків із 1-ой світовой войны, котрый находить ся на Заднім Годошіку, є найвысше положеным воєньскым цінтерьом на Словакії (825 м н. м.). В селі ся народив і вызначный русиньскый малярь Орест Дубай.
Жрідло фотоґрафії: Info z košickej eparchie.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА