Роздумы над посвяченов ковбасов

Недавно была на порталі україньской редакції Радіо Свобода публікована статя Олександра Гавроша під назвов Три церьковны календарі на єдно мале Закарпатя: в чім проблема. Є ясным, же што до автора, найвекшов проблемов є непідпорядкованя ся Мукачовской єпархії його снам.

Як знаме, од 1-го септембра Православна церьков Україны, підтримована державов, перешла на такзваный новоюліаньскый календарь, в котрім Пасхалія святкує ся за старым штілом, а нерухомы свята за новым – ґриґоріяньскым календарьом. Єднако зробила од того самого терміну, котрый є початком нового церьковного року, і Україньска ґрекокатолицька церьков.

Україньска православна церьков, котра моментално пережывать нелегкы часы, зістала на юліаньскім календарі. Но і Мукачовска ґрекокатолицька єпархія, котра є церьквов свого права, підпорядкована прямо під Рим, запровадила ґриґоріяньскый календарь, значіть, як Пасхалію, так нерухомы свята празднують ся за новым штілом.

І так досправды выникла сітуація, же на малім Підкарпатю суть три церьковны календарі. Лемже треба дакус пояснити справы.

По перше, на Підкарпатю є мінімум людей, котры перешли з Україньской православной церькви до Православной церькви Україны, і так тот новоюліаньскый календарь у православных буде в тій области хоснованый малым чіслом людей. Натеперь.

По друге, ґригоріяньскый календарь на Підкарпатю давно є. Суть там предсі римокатоликы, протестанты, котры го хоснують, а уж перед переходом Мукачовской єпархії дакотры, наприклад мадярьскы парохії, так само хосновали новый календарь з позволіньом правліня єпархії. Значіть, не было так, же в тім краю быв єден календарь вічны вікы, а теперь три.

Два календарі жытелі Підкарпатя хосновали уж довгый час, а теперь ку ним прибыв третій, новоюліаньскый, котрый, як вже было спомянуто, буде натеперь хосновати мінімум людей. Самособов, календарьна реформа є складне діло, і не є то легке, покля ся люди зжыють з новым календарьом. Докінця были і неуспішны пробы.

Він знать, же тото є далшый сіґнал од правліня єпархії, же рихтовати собі танір, на котрім бы собі зъїли Мукачовску єпархію і анектовали єй до церькви цалком іншой традіції, є затля даремне.

Лемже проблема є цалком інде, як ся то намагать описати Олександр Гаврош. Проблемов є то, же Мукачовска єпархія не перешла на новоюліаньскый календарь вєдно з Україньсков ґрекокатолицьков церьквов. Втогды бы быв тихо. Кедьже перешла на ґриґоріяньскый календарь, сверблять го пальці.

Олександр Гаврош добрі знать, же то, же Мукачовска єпархія, на пробный час і по конзултаціях з віруючіма – підкреслюю, перeшла на ґриґоріяньскый календарь, значіть, же она далше іде свойой путьов. Путьов церькви свого права, путьов церькви властной традіції – Ужгородьской унії, яка є цалком інша і цалком незалежна од унії, з котрой выходить днешня Україньска ґрекокатолицька церьков. Путьов, котров приближує ся ку церьквам русиньской традіції у світі, котрых є Матірьов.

Він знать, же тото є далшый сіґнал од правліня єпархії, же рихтовати собі танір, на котрім бы собі зъїли Мукачовску єпархію і анектовали єй до церькви цалком іншой традіції, є затля даремне. Бо Мукачовска єпархія не риxтує ся зречі себе самой.

Каждопадно, побавив ня арґумент Гавроша, же люди, котры на Великдень ішли посвятити паску до найблизшой церьвки, теперь не будуть годны, бо Великдень там може святкують за іншым календарьом як ты.

Но, думам, же чоловік, котрый іде паску посвятити до найблизшой церькви, а не до свойой церькви, не є віруючій, але фолклоріста. А бою ся, же якраз такы роблять найвекшы напругы меджі конфесіями, котры бы собі іншак спокійно могли жыти в акцептації, злагоді, мірі і зо своїма календарями.

Было бы ліпше, кебы авторы того тіпу перестали писати роздумы над посвяченов ковбасов, а радше робили дашто про тото, жебы окрім реалного фронту на выході Україны не робили далшы внутрішні фронты, в котрых проти себе хотять поставити своїх співгражданів. А не забывали притім, же Бог є вічный. У вшыткых календарях світа.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabax.com.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА