Русиньске торжество в пряшівскім Катедралнім соборі. ОСЙК достойно одсвятковало свій юбілей

В суботу 4-го мая 2024-го року до Ґрекокатолицького катедралного собору святого Йоана Крестителя пришло множество людей із різных русиньскых реґіонів Словакії вєдно із своїма священиками. Общество святого Йоана Крестителя (ОСЙК) в тот день припомянуло собі 20 років од свого обновліня.

Представителі ОСЙК, котрого председом є отець Ярослав Поповець, выбрали якраз тот день на пропозіцію Высокопреосвященого Йоны, пряшівского архієпіскопа і митрополіты, котрый прияв запрошіня і хотів взяти особно участь на тім торжестві.

На свякованю округлого юбілея брали участь і представителі русиньскых інштітуцій і орґанізацій, меджі котрыма окрім іншых были Люба Кральова – директорка Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові, Маріян Марко – директор Театру Александра Духновіча, Петро Штефаняк – председа Округлого стола Русинів Словакії, Мартін Караш – председа Русиньской оброды на Словеньску ці Мафтей Допіряк – котрый быв за орґанізацію молоды.Русины.

Жебы плоды нашых отців не пропали…

На початку привітав вшыткых, на першім місці Кір Йону, отець Мілан Ясик. Тот припомянув слова русиньского будителя Александра Духновіча, жебы плоды нашых отців не пропали, жебы гробы нашых предків не плакали.

Отець Ясик підкреслив, же стрітили сьме ся на місці, котре не є лем нашым Катедралным собором, але і на місці, де в кріпті є похованый тот русиньскый священик і будитель, якый быв окрім іншого і головным основательом первістного Общества святого Йоана Крестителя із септембра 1862-го року.

Із Божов допомогов

По привітаню вже наслідовала торжественна Божеска літурґія святого Йоана Златоустого, котрой головным служытельом быв Высокопреосвященый Йона. Літурґія была в церьковнославяньскім языку з русиньскыма частями. По русиньскы брали ся тропарь, кондак, чітаня Євангелія і Апостола.

По русиньскы была і проповідь, котру тримав кір Йона. Тот окрім іншого повів, же то лем із Божов допомогов можеме днесь святковати тот округый юбілей общества. Одкликав ся і на слова Єванелія од Йоана, котры одзвучали почас літурґії, і в котрых говорить ся о пастырьови і його вівцях.

Владыка припомянув, же Господь є наш Пастырь і мы його вівці, на што бы сьме все мали думати. А то і в повязаню з двадцятьрічнов історійов обновленого общества. Як повів у своїй проповіді, знаме, з якого пункту сьме тоту двацятьрічну путь почали, яку драгу сьме за тот час перешли, де ся находиме, но все треба думати на то, же нашым цільом, метов має быти, жебы цілый чась іти за Господом, за своїм Пастырьом, котрый нас не зохабить выторгнути із Його рукы. Не раз владыка підкреслив, же треба в першім шорі дяковати Богу і за тот округлый юбілей.

Торжественну літурґію збогатив і спів Камюнчанів. Дакотры части на літурґії співав хор Фолклорного колектіву Барвінок під веджіньом Мартіна Караша.

Звучали і слова владыкы Ґойдіча

По літурґії быв простор, жебы приговорили ся і честны гості юбілея. Першого запросив отець Ясик Томаша Михала Бабяка, котрого голос можеме знати з высыланя русиньской редакції Народностно-етнічного высыланя Радія Патрія. Тот приговорив ся як першый за членів – лаіків ОСЙК.

По нім наслідовав віцепріматор міста Пряшів і довгорічный русиньскый актівіста Петро Крайняк, председа Русиньской оброды на Словеньску Мартін Караш, председа Округлого стола Русинів Словакії Петро Штефаняк і Мафтей Допіряк за молодежну орґанізацію молоды.Русины.

Вшыткы акцентовали велику роботу Общества святого Йоана Крестителя про русиньскых ґрекокатоликів, великый вклад до того, же русиньскый язык вдяка їх жертвенному і Богом благословленому ділу став і языком хоснованым почас богослужінь. За жертвенну роботу, котра вже тримать не двадцять, але понад штиридцять років, бо уж тілько минуло од початку робот над першыма перекладами, дакілько раз были высловлены з боку гостів щіры подякованя.

В приговорах было ясно чути, же народ высоко доцінює роботу священиків, котры выбрали ся іти в слідах нашых будителів, нашых священиків і єпіскопів, котры стояли при возроднім русі Русинів у 19-ім і 20-ім столітю.

Зазвучали і слова блаженого священомученика Павла Петра Ґойдіча, котрого мощі, вєдно з мощами далшого русиньского блаженого священомученика Василія Гопка, суть так само уложены в Катедралнім соборі.

Тоты слова прочітав в рамках свого приговору Петро Крайняк, а хоць походять із 1930-го року, коли были надрукованы в Архіпастырьскім писмі владыкы Ґойдіча своїм священикам, много з тых слов є актуалных доднесь.

„Дорогы мої братя! Нашыроко отворте сердця Вашы і приймийте до Вашой любви наш бідный, опущеный, але добрый, ліпшу долю заслугуючій руськый народ. Так його душі, як і народности небезпека грозить. Ворогы без чісла розмножыли ся коло нього. Пропадуть нашы Русины, Русины Духновіча, Павловіча, великого Валія (пряшівскый єпарха, позн. ред.), покля не подаме їм помічну руку. А хто позваный до того веце як мы, проводителі народа, котрых Господь покликав і дав на чоло його? Нас обовязує одповідность за реліґійну, як і націоналну будучность його перед Богом, і перед людми, і перед історійов,“ писав владыка Ґойдіч своїм священикам.

Днесь мож сконштатовати, же священици із Общества святого Йоана Крестителя не выповнюють лем заповідь Духновіча, але і покликаня священомученика Павла Петра Ґойдіча, при котрого мощах на торжестві зышли ся русиньскы ґрекокатоликы.

На кінцю приговорив ся іщі курто отець Ярослав Поповець, председа общества, якый закінчів свій приговор переданьом Памятной плакеты кір Йонови. Председа Русиньской оброды на Словеньску Мартін Караш почас свого приговору якраз до рук отця Поповця дав дяковну грамоту про ОСЙК од РОС.

Проґрам продовжовав у єпіскопскій резіденції

І кедь наперед ОСЙК наплановало, же проґрам по літурґії буде продовжати в просторах СНМ – Музея русиньской културы, Высокопреосвященый Йона запропоновав орґанізаторам, же торжественна подія може продовжати в просторах Архієпіскопского уряду.

Кір Йона участных привітав у Салі єпіскопів, в котрій суть портреты вшыткых пряшівскых єпіскопів од основаня Пряшівской єпархії, днесь архієпархії. По тім, што знова заспівали Камюнчане, отці Ясик і Поповець продовжали в передаваню Памятных плакет за поміч і підпору Общества святого Йоана Крестителя.

В Пряшові было нагородженых 26 особ, і кедь не вшыткы могли брати участь, но як повів отець Ясик, ОСЙК має іщі приготовлены далшы плакеты, котры будуть передавати ся пізніше.

Офіціалный проґрам закінчів ся благословліньом Преосвященого Йоны і заспіваньом многолітсвія Хрістос воскресе. Пак вже архієпіскоп і митрополіта запросив вшыткых участных, жебы ішли посмотрити собі історічну експозіцію в просторах резіденції і єпіскоспку каплічку, котры были про вшыткых отворены.

В просторах резіденції пряшівскых єпсікопів было про вшыткых участників приготовлене і погощіня, в рамках котрого мали віруючі можливость бісідовати з владыком і дістати од нього особны благословліня.

Общество святого Йоана Креститля з нагоды 20-го юбілею свого обновліня выдало і брожуру, в котрій є сумарізація той двадцятьрічной роботы. Участны собі брожуру могли взяти безплатно.

Так, як Общество святого Йоана Крестителя достойно іде посередництвом свойой роботы у слідах нашых будителів, так в Пряшові достойно, на велику радость вшыткых участных, одсвятковало свій юбілей.

Общество святого Йоана Крестителя

Общество святого Йоана Крестителя было oсноване Александром Духновічом іщі в 1862-ім році. Першым председом быв Адолф Добряньскый. Існовало до року 1874, коли было зрушене. Меджі найвекшых підтримователів першого общества належав пряшівскый єпіскоп Йосиф Ґаґанець.

У 1864-ім році общество основало інтернат про немаєтны діти – Алумней. По смерти Ґаґанця мусило через насилну мадярізацію перервати своє діяня, но вдяка Алумнею, котрый фунґовав аж до 1950-го року, жыли ідеї общества і дале.

„На ґрекокатолицькій фарі в Меджілабірцях, на стрічі русиньскых священиків 3-го авґуста 2003-го року быв установленый выбор на обновліня Общества святого Йоана Крестителя. Становы обновленого ОСЙК были посланы пряшівскому єпіскопови Йоанови Бабякови, котрый їх схвалив 19-го децембра 2003-го року. Міністерство културы СР 11-го фебруара 2004-го року одобрило становы і зараховало ОСЙК до евіденції юрідічных особ,“ пише ся в нововыданій брожурі з назвов Общество св. Йоана Крестителя. 20 років хосенной роботы про Церьков і русиньскый народ, котрой зоставительом є отець Мілан Ясик.

Як ся далше пише, проґрамом ОСЙК є все самоперше реліґійне, потім народне і наконець културне взростаня ґрекокатоликів.

Од року 2005 общество выдає часопис Артос і Ґрекокатолицькый русиньскый календарь. За 20 років свого існованя выдало ОСЙК i неперіодічны публікації по русиньскы, меджі котрыма суть Акафіст ку блаженому Павлови Ґойдічови; Акафіст ку страстям, Молебен ку страстям Хрістовым і Крестна дорога; Духовны пісні; Погріб – Парастас; Тетраєвангеліє; Просьбы в єктеніях; Крестна дорога; Малый требник; Молобен ку Рождеству; Молебен ку страстям Хрістовым; Недільна вечурня, Літурґія оперед посвяченый Дарів; Молитвенник Радуйте ся в Господі; Апостоларь; Рождественны богослужіня і Пасхалны богослужіня.

Общество святого Йоана Крестителя в найблизшім часі планує книжно выдати цілый Новый завіт в русиньскім літературнім языку.

Нагороджены Памятнов плакетов ОСЙК

Высокопреосвященый Йона – пряшівскый архієпіскоп і митрополіта; Мартін Караш – председа РОС; Петро Крайняк – віцепріматор міста Пряшів; Петро Штефаняк – председа ОСРС; Мафтей Допіряк – перевзяв за орґанізацію молоды.Русины; Люба Кральова – директорка СНМ – Музея русиньской културы; Маріян Марко – директор Театру Александра Духновіча; Мілош Стрончек – русиньскый актівіста і орґанізатор фестівалу у Свіднику; Анна Плішкова – директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові; Александер Зозуляк – Асоціація русиньской културы в Словацькій републіці; Петро Медвідь – шефредактор НН інфо Русин; Томаш Михал Бабяк – редактор русиньской редакції Народностно-етнічного высыланя Радія Патрія; Давід Палащак – редактор русиньской редакції Народностно-етнічного высыланя Радія Патрія; Йосиф Кудзей – член ОСЙК, перекладатель русиньскых літурґічных текстів і автор духовных співанок; отець Володимір Седлачек – за Чін святого Василія Великого; Павел Роберт Маґочій – русиньскый професор, історік і актівіста світового значіня; Вєра Шкварова – актівістка ОСЙК; Нікола Шкварова – актівістка ОСЙК і шырителька духовной пісні; Ладискав Ясик – актівіста ОСЙК і шыритель духовной пісні; Вєра Прибулова – актівістка ОСЙК і шырителька духовной пісні; Марек Ґай – актівіста ОСЙК, учітель і методік навчаня русиньского языка; Мірослав Микита – член і актівіста ОСЙК; Марія Біцькова – актівістка ОСЙК і шырителька духовных публікацій выданых ОСЙК; Мірон Крайковіч – русиньскый актівіста і член ОСЙК; Миколай Коневал – русиньскый писатель і член ОСЙК; Татяна Пірникова – директорка пряшівского пріватного театру Віола.