Русиньскій Ренесанс – ІІ част

По выданым в 2008 р. першым томі збіркы «Русиньскій Ренесанс», в якым поміщений остал выбір поетицкых творів, написаных в другій половині XX столітя писменниками вшыткых держав, на котры розділена єст сучасні Карпатска Русь, а окрем того творы авторів з близшой і дальшой діаспоры, в 2015 р. діждали сме ся другого тому того збірника.

Тым разом єст то антолоґія русиньской прозы другой половины XX. В водным слові до другого тому «Русиньского ренесансу» редакторка доцінят «спільне намаганя лінґвістів до приближаня норм русиньского языка в окремых державах». Дає тото шансу на писаня якістной літературы, котра мала бы быти высоко оцінена чытальниками. О кілько в томі з поміщеном поезийом репрезентувана єст творчіст зо вшыктых держав, котры сут репрезентуваны в Світовій Раді Русинів, так в другым томі, уж ніт.

Як все, неє проблему з запрезентуваньом літерацкой творчости Русинів з Хорвациі і Сербіі. Тым разом можеме почытати короткы оповіданя Еуґеніі Врабец і Томислава Мишіра, признаных поетів. З творців зо Сербіі на зазначыня заслугує урывок з повісти «За горами» авторства Владиміра Кырды, окрем того сут фраґменты двох творів Дюры Папгаргая, серед котрых мож найти і част драмы «Аґафія старого попа дівка». В бачваньскым вариянті русиньского языка писаны сут творы писменників з Канады – Любимира Медєші і Данієлі Дюдяр. Высокого літературного рівня сут творы двох Русинів, репрезентантів Мадяр – Гавриіла Гатінґера-Клебашко і архітекта, маляря і писменника в єдній особі – Александра Хуста. Лемківскоязычну прозу репрезентуют «Велийне Інтермеццо» Петра Мурянкы, оповіданя «Почаівска Божа Матір зо Ждыні» Михала Сандовича і фраґмент фільмового сценария п.н. «Хыжа» Андрия Копчы. В антолоґіі не могло бракнути неоджалуваных писменників – Івана Петровція, вызначного тлумача, публицисты і великого русиньского поеты з Підкарпатской Руси і Мариі Мальцовской з Пряшівщыны. Незрозуміле єст єднак поміщыня редакторком в томі з прозом присвяченом літературі другой пол. XX столітя твору Івана Олбрахта, корий жыл і творил якбач в першій половині того столітя. Признано го як вызначного комуністичного чешского писменника, котрого творчіст барз часто хоснує літерацкы сюжеты родом з Підкарпатской Руси. Одкликує ся до русиньской і жыдівской культурной спадковины, байок, мітолоґіі і штоденного жывота Русинів. В антолоґіі найдеме фраґмент його повісти «Смутны очы Анці Караджічовой», выданой перший раз в 1937 р. На основі той книжкы был зроблений фільм п.н. “Ганеле” в 1999 р.

Антолоґія русиньской прозы пругой половины XX столітя до прочытаня в бібліотеці Руской Бурсы в Ґорлицях. За дарунок дякуєме предсідательови Світовой Рады Русинів – Штефанови Лявинцьови.

Русинськый Ренесанс, ІІ том…, редактор др. Маріанна Лявинец, 168 ст.. Будапешт 2015.