По літніх місяцях приходить Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові з далшов выставков образів. Жывот в русиньскім селі в творчестві інсітного маляря Михала Сіріка – то назва експозіції, котра буде мати вернісаж 5-го септембра 2019-го року.
Михал Сірік быв єдным із найвызначнішых інсітных малярів на Словакії. Тематічно занимав ся звыками, традіціями і народописом Русинів. В його творчости были і жыдівскы темы.
Михал Сірік
Михал Сірік народив ся в році 1925 в русиньскім селі Стерьківці, в окресі Меджілаборець, днесь то часть Чабаловець. Цілый жывот быв робітником, а по тім, як одышов у 1983-ім році до пензії, зачав інтензівно занимати ся інсітному мальованю. В році 1988 здобыв найвысше оцініня в крайскім і ціслословацькім умелецькім змаганю, пак здобыв такы оцініня іщі в роках 1994, 1995 і 1997.
Сірік быв реґуларным участником Вытварного спектра – цілодержавного шторічного конкурзу непрофесіоналной вытварносй творчости. Почас років свойой актівной малярьской діялности выставльовав майже на вшыткых вызначных выставках інсітного уменя дома і за граніцями.
Його олійомальбы з тематіков жывота Русинів і Жыдів находять ся в збірках Словацькой народной ґалерії в Братіславі, в Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях, Словацького народного музею – Музею україньской културы у Свіднику, Музею голокаусту у Вашінґтоні, но і в пріватных збірках многых вызначных особностей і зберателів на Словакії, в Голандії, Німецьку, Швеції, Росії, Споєных штатах Америкы, Австралії ці в Ізраілю. Михал Сірік вмер у 2013-ім році.
Русиньскый Бруеґел
Дакотры теоретіци вытварного уменя прирівнюють творчость Сіріка ку творчости Піетера Бруеґела старшого, прославленого голандійского маляря 16-го столітя, основателя дінастії умелців, котрой вплив засяговав аж до 17-го столітя.
То головно вдяка Сіріковій богатій фіґулраній і фаребній композіції. Тото прирівнаня дотулять ся візуалных подобностей обидвох умелців в множестві фіґур і далшых елементів, котры творять части композіції зображеной сітуації.
Образы Сіріка суть тіпічны свойов продуманов, емоціонално чістов сценерійов жывота, де каждый елемент композіції грає свою роль оповіданя, сітуації, котра є на образі. Сірік зосереджав ся головно на людях, свої фіґуры сітуовав до оточіня ярмаків, весіль, крестин і похоронів, мальовав ремеселників, обходників, танечників, музикантів ці лісных робітників.
На Словакії ся, наперек оцініням, діставали Сіріковы творы перед шыроку публіку доста помалы, но о то векшый інтерес о його образы быв за граніцями. Вытварна крітіка на Словакії выразила ся о нім і так, же належыть ку вызначным особностям в онтоґенезі нелем інсітного уменя на Словакії.
Святочне одкрытя выставкы є наплановане в просторах Словацького народного музею – Музею Русиньской културы в Пряшові на 5-го септембра о 17.00 год.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА
Коментарі