lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Русиньскый музей приготовлює выставку Михала Сіріка

Петро Медвідь Петро Медвідь
26. 8. 2019
» Культура
По літніх місяцях приходить Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові з далшов выставков образів. Жывот в русиньскім селі в творчестві інсітного маляря Михала Сіріка – то назва експозіції, котра буде мати вернісаж 5-го септембра 2019-го року.

Михал Сірік быв єдным із найвызначнішых інсітных малярів на Словакії. Тематічно занимав ся звыками, традіціями і народописом Русинів. В його творчости были і жыдівскы темы.

Михал Сірік

Михал Сірік народив ся в році 1925 в русиньскім селі Стерьківці,  в окресі Меджілаборець,  днесь то часть Чабаловець. Цілый жывот быв робітником, а по тім, як одышов у 1983-ім році до пензії, зачав інтензівно занимати ся інсітному мальованю. В році 1988 здобыв найвысше оцініня в крайскім і ціслословацькім умелецькім змаганю, пак здобыв такы оцініня іщі в роках 1994, 1995 і 1997.

Сірік быв реґуларным участником Вытварного спектра – цілодержавного шторічного конкурзу непрофесіоналной вытварносй творчости. Почас років свойой актівной малярьской діялности выставльовав майже на вшыткых вызначных выставках інсітного уменя дома і за граніцями.

Його олійомальбы з тематіков жывота Русинів і Жыдів находять ся в збірках Словацькой народной ґалерії в Братіславі, в Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях, Словацького народного музею – Музею україньской културы у Свіднику, Музею голокаусту у Вашінґтоні, но і в пріватных збірках многых вызначных особностей і зберателів на Словакії, в Голандії, Німецьку, Швеції, Росії, Споєных штатах Америкы, Австралії ці в Ізраілю. Михал Сірік вмер у 2013-ім році.

Русиньскый Бруеґел

Дакотры теоретіци вытварного уменя прирівнюють творчость Сіріка ку творчости Піетера Бруеґела старшого, прославленого голандійского маляря 16-го столітя, основателя дінастії умелців, котрой вплив засяговав аж до 17-го столітя.

То головно вдяка Сіріковій богатій фіґулраній і фаребній композіції. Тото прирівнаня дотулять ся візуалных подобностей обидвох умелців в множестві фіґур і далшых елементів, котры творять части композіції зображеной сітуації.

Образы Сіріка суть тіпічны свойов продуманов, емоціонално чістов сценерійов жывота, де каждый елемент композіції грає свою роль оповіданя, сітуації, котра є на образі. Сірік зосереджав ся головно на людях, свої фіґуры сітуовав до оточіня ярмаків, весіль, крестин і похоронів, мальовав ремеселників, обходників, танечників, музикантів ці лісных робітників.

На Словакії ся, наперек оцініням, діставали Сіріковы творы перед шыроку публіку доста помалы, но о то векшый інтерес о його образы быв за граніцями. Вытварна крітіка на Словакії выразила ся о нім і так, же належыть ку вызначным особностям в онтоґенезі нелем інсітного уменя на Словакії.

Святочне одкрытя выставкы є наплановане в просторах Словацького народного музею – Музею Русиньской културы в Пряшові на 5-го септембра о 17.00 год.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Коло Яна, коло Яна там дівчата ся сходили

22. 6. 2022

Никыфор. Малярство

15. 6. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Русины вже офіціално третя найвекша меншына на Словакії

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

Угольный камін посвяченый. В Ґладышові внет стане нова церков

Віруючі трьох народностей Крижевацькой єпархії праздновали з владыком Міланом Стіпічом

Цикль авторскых стріч з проф. Павлом Р. Маґочійом

Коло Яна, коло Яна там дівчата ся сходили

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні