Лем зачатком юна 2020-го року, по періоді, коли быв Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові примушено запертый з причіны пандемії, робітници той інштітуції приготовили вернісаж новой експозіції під назвов Утверди, Боже… о історії Православной церькви на теріторії Словакії до 1948-го року.
Експозіцію кураторьскы приготовила Даніела Капральова, находить ся в двох музейных комнатах, причім в єдній суть артефакты як книжкы, ризы, і в другій є зробленый провізорный храм з частями іконостасу ці аналойом. Православна выставка стала стабілным елементом експозіції музею і вєдно із выставков о Ґрекокатолицькій церькви, котру мож в русиньскім музею видіти вже дакілько років, буде творити коплексный образ о церьковній історії Русинів на теріторії Пряшівской Руси.
Но музей і на літо про своїх навщівників приготовив атрактівный проґрам. Рихтує ся културный проґрам ку річніці русиньского высыланя, і у выставных просторах мож теперь видіти творы Штефана Гапака.
Русины в ефірі
Русины в ефірі… уж 90 років – то назва проґраму, котрый ся одбуде в нашім музею 9-го юла 2020-го року о 17.00 год. на дворі. Як інформує музей, в проґрамі собі припомянеме нелем зачаткы радіового высыланя про Русинів, котре втогды приготовльовав Чехословацькый радіожурнал про Русинів Підкарпатьской Руси і пряшівского реґіону, але і людей, котры з ним сполупрацовали.
В рамках проґраму буде выступати і перша дама русиньского фолклору Марька Мачошкова, котра в тім році святкує свій округлый жывотный юбілей. Споминати прийдуть і акторы Театру Александра Духновіча в Пряшові, тішыти ся можете і на сучасного знамого співака Штефана Штеця, редактора русиньского высыланя RTVS з Кошыць.
Штефан Гапак – Поточіна часу
В пряшівскім русиньскім музею іщі 26-го юна одкрыли далшу выставку, котра презентує творы професора Штефана Гапака і має назву Штефан Гапак – Поточіна часу. Іде о выбер оліїв і ґрафік із скорого періоду Гапаковой творчости. Гапак пережыв і інтересный жывот.
Народив у Пінковцях 16-го октобра 1921-го року. Його отець походив із Підкарпатя, із села Лумсоры. Штефан Гапак штудовав на учітельскій семінарії в Ужгороді, потім учітельовав у Збої. В авґусті 1944-го року, кедь тоту часть Сниньского окресу мало Мадярьско, „за неслухняность“ взяли Штефана Гапака до концентрачного лаґру в Мадярьску. Одтыль з далшыма вязнями в апрілю 1945-го року втік, і по переході фронту вступив до Червеной армії. По войні учів у школах в Дубраві і Березівці, але хотів мальовати і учіти мальовати далшых. І так вырішыв і пішов штудовати на Педаґоґічну факулту Словацькой універзіты в Братіславі, одтам пішов на штудіум до Прагы, де быв у роках 1948 аж 1953.
Вернув ся до Пряшова, ту робив в часописах Дружно вперед, Дукля, ілустровав книжкы. Але не заспокоїв ся лем з тов роботов, так пішов розвивати малярьскы способности штудентів. Поступом часу быв Штефан Гапак в Пряшові на універзіті доцентом, габілітовав ся як професор, быв удостоєный і тітулом Заслуженый учітель.
Цінна была його серія на тему народных традіцій – закреслив народны крої на Пряшівщіні, архітектуру Русинів. Його творчость была розмаїта і богата. Найвеце любив мальовати осінню природу і їй фарбы. Вмер 23-го марця 1997-го року в Пряшові. Выставку творів Штефана Гапака можете в нашім музею навщівити до 30-го авґуста 2020-го року.
Як прозрадила директорка Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові Люба Кральова, і в осени ся буде на што тішыти. В просторах музею бы мала быти одкрыта выставка русиньского карікатурісты Федора Віца і його серіалу Ілько Сова з Баюсова, котрый ся в русиньскій періодічній пресі появлює вже десяткы років.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА
Коментарі