lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Русиньскый музей мать салу Михала Дубая

Святочне одкрытя одбыло ся почас дерньєры выставы родины Дубайовых.

Петро Медвідь Петро Медвідь
3. 10. 2021
» Культура
Русиньскый музей мать салу Михала Дубая

В Словацькім народнім музею – Музею русиньской културы в Пряшові одбыла ся в пятніцю 1-го октобра 2021-го року святочна подія. Новозреконштруованы просторы дістали назву Выставна сала Михала Дубая і на стіні прибыла памятна табла, котра припоминать тоту особность русиньской културы на Словакії.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/10/102-perehlad-tyznia-muzej-dubaj.mp3

На події были участны і членове шырокой родины Дубайовых. Таблу подаровала дівка Михала Дубая. Автором той таблы є далшый русиньскый вызначный вытварник Штефан Гапак.

Реконштруовали почас короны

Хоць минулый рік діялность русиньского музея, головно што до подій про публіку, была так само єден час цалком перервана, припадно была можлива лем в обмедженых обставинах вдяка пандемії, робітници інштітуції не зістали без роботы.

Окрім іншого пустили ся до великой реконштрукції просторів на приземнім штоку, і так в будові, котра довгы рокы служыла як касарні, выникли першы досправдовы выставны просторы, котры музею барз браковали.

Першов выставов, котра в новых красных просторах была сприступнена про людей, была выстава під назвов Дубайовы – Анна і їй діти. Тота мала свою вернісаж 4-го юна, в день, коли народив ся Михал Дубай, русиньскый вытварник і културно-общественный діятель.

Концепція выставы обсягoвала выбер із творчости Михала і Ореста Дубайовых, найстаршого і наймолодшого із семох сородників, але і особны річі а оцініня вшыткых семох дітей ґрекокатолицького священика Дезідерія Дубая і його жены Анны, родженой Калиняковой, а так само артефакты і публікації з творчости їх дітей, внуків, внучок.

Выставна сала Михала Дубая

Уж втогды было вырішено, же новы просторы, котры мать теперь музей, дістануть святочно назву по Михалови Дубайови. Тото стало ся реалностьов в пятніцю 1-го октобра, коли торжество музей споїв із дерньєров споминаной выставы родины Дубайовых.

Хоць офіціално выстава закінчіть ся аж в понедільок 4-го октобра, в день, коли Михал Дубай вмер, свято, на котрім быв приготовленый і културный проґрам, зорґанізовав музей на кінцю тыждня.

О родині Дубайовых в новых просторах бісідовала наперед директорка музея Люба Кральова, пак свій приговор, головно о Михалови Дубайови, мала і кураторка музея Даніела Капральова. Обидві потвердили, же за штири місяці, почас котрых тота выстава в музею была, їм Дубайовы приросли ку сердцю і тота выстава, як і родина, стали якбы частьов і їх жывотів.

На кінцю події святочно одкрыла памятну таблу Даніела Капральова, чім просторы офіціално стали Выставнов салов Михала Дубая.

Михал Дубай

Михал Дубай (рр. 1910 – 1993) быв малярьом, котрый мав вызначну културотворчу роль в Пряшові. Брав участь на основаню научной бібліотекы в Пряшові, Україньского націоналного театру (днесь русиньскый Театер Александра Духновіча), Музея україньской културы у Свіднику, а робив і в области памяток – співосновав Памятковый урдя в Пряшові, быв педаґоґом, редактором, публіцістом і културным робітником.

Дакус знамішым быв його наймолодшый брат Орест Дубай (рр. 1919 – 2005), котрый быв ґрафіком, малярьом, скулптором, ілустратором і вызначным педаґоґом.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Близко 9,4 млн зл на ремонт памятників на обшыри підкарпатского воєвідства

21. 3. 2023
Нагорода за ціложывотне діло про Іріну Гарді-Ковачевіч

Нагорода за ціложывотне діло про Іріну Гарді-Ковачевіч

21. 3. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні