Русиньскый музей є в будові, котру урядници по 12-ох роках реконштрукції вырішыли продати

Вышмаріня русиньского музея із дотеперішніх просторів є кавзов, котра вже пару тыжднів резонує в русиньскій комуніті. Музей русиньской културы в Пряшові є під Словацькым народным музейом, і тот із посвячіньом Міністерства културы СР схвалив його перенесіня із історічных касарень до тіснішых просторів.

То значіть натрепати стовкы умелецькых діл, документів і іншых артефактів до пару канцеларій Державной науковой бібліотекы в Пряшові. Арґумент шефіф резорту є, же історічна будова є нерентабілна, і на їй обновліня не є грошей. Єдночасно почас 12-ох років до їй реконштрукції держава не мала проблему інвестовати тісячі евр.

Чути і голосы, же по тім, як Русины обєкт величезныма намагами часточно підняли, хтось зачув шансу здобыти інтересный простор в центрі Пряшова. Русиньскы орґанізації одкрыто бісідують о горзьбі занепадку аж ліквідації русиньской културной дідовизны. І выголосили петіцію проти перенесіня музея.

О інтервю пожадали сьме в повязаню із тым директорку Одділіня комунікації Міністерства културы Словацькой републікы Петру Демкову.

Яка є причіна деложованя Музея русиньской културы із історічных просторів бывшых касарень, до котрых вже держава заінвестовала тісячі евр?

Словацькый народный музей тырвать на своїм становиску, же СНМ – Музей русиньской културы ся не рушыть, його фахове посланя зіставать заховане, і приготовльованы крокы не прямують ку ослабліню презентації русиньской културы. Цільом є забезпечіти достойны, безпечны, фаховы і економічно утримательны условія про далше фунґованя музея, включно охраны і справованя збіркового фонду.

Лемже акція, о котрій є мінімум інформацій, выкликує цалком іншы почутя.

Словацькый народный музей єдночасно стріктно діштанцує ся од формулацій о „ліквідації“, „деложованю“ ці „огрожіню“ русиньской културы. Такы інтерпретації не поважуєме за меріторічны ани точны. Предметом актуалных задумів є выключно неадекватный ставебно-технічный, ходовый і енерґетічный стан будовы на Масариковій уліці в Пряшові, як і вопрос господарьного заобходжіня з маєтком державы.

Могли бы сьте потвердити, же русиньскый музей має перенести ся до омного меншых просторів выділеных лем додаточно в рамках іншой орґанізації резорту културы в Пряшові, де грозить, же музей буде лем нехоченым бременом?

(без одповіді)

Музей має перенести ся до омного меншых просторів. Яка буде доля чісленных музейных русиньскых документів, діл, експонатів, образів і іншых артефактів, кедьже є нереалным втрепати їх до пару містностей?

(без одповіді)

Як реална є грозьба, же теперішній державный обєкт касарень, значіть теперішня резіденція музея, планує ся спріватізовати і дати до рук бізнісового субєкту?

Словацькый народный музей не веде жадны переговоры о продаваню обєкту касарень на Масариковій уліці в Пряшові із пріватнов особов ани бізнісовым субєктом.

Можете потвердити або дементовати, же о купліня будовы інтересує ся бізнісовый субєкт, або то, же проходять переговоры о одпроданю обєкту касарень, ці їх части, пріватній особі?

Словацькый народный музей поступать выключно в згоді з платныма правилами заобходжіня з маєтком державы. Обєкт быв по оцініню його хоснованя, коштів і утримательности в ході оціненый як маєток, котрого далше хоснованя в сучаснім розсягу не корешпондує із потребами музея, ани з економічныма можливостями орґанізації.

Оферта на переведжіня справованя маєтку державы была публікована законным способом в Реґістрі понуканого маєтку державы (Register ponúkaného majetku štátu). Ку днешньому дню Словацькый народный музей не евідує приголошеного заінтересованого. Будьякы тверджіня о допереду добісідованім переводі, пріватізації або інтересі конкретного бізнісового субєкту суть зато шпекулатівны, і Словацькый народный музей їх не може потверджовати ани коментовати.

Чом Словацькый народный музей одмітнув выхосновати на реконштрукцію обєкту касарень, теперішньой резіденції русиньского музея, еврофонды, на што была барз добра принагода?

Обєкт бывшых касарень на Масариковій уліці в Пряшові не є Народнов културнов памятков. Із той причіны не быв записаный меджі пріорітны проєкты обновы Народных културных памяток в маєтку державы, і в справованю Словацького народного музея в рамках Проґраму Словакія.

Ставебна обнова того часу в резортных пріорітах дотулять ся Народных културных памяток в справованю Словацького народного музея. Тот має в справованю понад 200 обєктів, причім інвестічны пріоріты суть оціньованы із оглядом на технічный стан, памятковый характер, законны повинности, доступны фінанчны средства і цілкову утримательность ходу.

Лемже до того державного обєкту были вложены тісячі евр, в минулости не было чути жадны голосы спохыбнюючі існованя русиньского музея в тых просторах. Скоріше то вызерать так, же веджіня русиньского музея несподівало, як доказало зреконштруовати часть обєкту, котрый дословно розквітнув, і хтось зачув шансу обєкт схматнути.

Акцентуєме, же сам факт, же обєкт не быв записаный меджі пріорітны проєкты обновы Народных културных памяток, нияк не значіть неінтерес Словацького народного музея о русиньску културну дідовизну.

Навспак, цільом рихтованых кроків є найти таке рішіня, котре уможнить заховати фахове посланя музея, забезпечіти охрану збіркового фонду і створити условія про далшу достойну презентацію русиньской културы.

Словацькый народный музей є приготовленый продовжовати в комунікації із представителями русиньской комуніты, самосправами, Міністерством културы СР і далшыма релевантныма партнерами. Єдночасно поважуєме за важне, жебы о тій темі комуніковало ся меріторічно, фахово і без пошырьованя непідложеных інформацій, котры можуть выкликовати непотребны напругы і непевность.

Про редакцію порталу lem.fm інтервю вела Таня Рундесова.