Русиньскый музей знова одкрытый про людей. Планує новы експозіції

Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові по нарядженім закрытю своїх просторів в дослідку рештрікцій, котры были прияты в повязаньо з пандемійов нового тіпу коронавірусу, котры платили од 12-го марца 2020-го року, 6-мая знова одкрыв свої браны про людей.

Хоць в обмедженім режімі, но предці лем уж мож іти посмотрити ся на експозіцію русиньского музею, котрый вже роздумує о тім, коли зробить події, якы мав напланованы од марца і о новых стабілных експозіціях.

Почас карантены відеа

Хоць были експозічны просторы закрыты майже два місяці, музей єднако як і многы далшы подобны інштітуції комуніковав із своїма любителями онлайн.

Почас карантены были приготовлены відеа, якы мож посмотрити собі на муйзенім каналі в сервісі Youtube, в котрых ся представлює творчость русиньскых писателів. Свій простор у відеах вже дістали Осиф Кудзей, Штефан Сухый, Штефан Смолей, Владислав Сивый і Марія Мальцовска. Одпрезентована была і творчость карікатур Федора Віца зо серіалу Ілько Сова з Баюсова. На русиньского маляря Михала Чабалу собі в далшім короткім відеодокументі заспоминали Михал Бицько, співоснователь і довгорічный куратор Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях і Федор Віцо.

Музей не забыв ани на найменшых, кедь приготовив і три приповідкы, котры так само як і творчость русиньскых писателів начітала Яна Трущіньска – Сива, котра є в музею на позіції културно-пропаґачного менежера.

Планованы акції были зрушены

Музей мав притім приготовленый богатый план акцій, котры мали одбыти ся в місяцях марец і апріль.

„Карантена, значіть запертя музею про навщівників, про вшыткы чуджі особы в музею, нам былиа наряджена 12-го марца, і то якраз в день, коли сьме мали пририхтовану презентацію інтересной книжкы Анатолій Кралицькый. Творы, котру выдав Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, причім едіторы книжкы Валерій Падяк і Михал Павліч были на презентацію пририхтованы,“ повіла в розговорі про офіціалный сайт Словацького народного музею директора Музею русиньской културы Люба Кральова.

На подію было зрежіроване і літературно-драматічне пасмо з акторами Театру Александра Духновіча в Пряшові, котры собі выбрали свої тексты і зробили дакілько проб. Акція нажаль зістала незреалізована.

Як далше директорка інформовала, на другу половину марца быв приготовленый далшый медайлон русиньскых особностей. Тот раз ся мав презентовати Михал Бицько і його творчость. „Пан Бицько вже дакілько місяців перед тым комуніковав, выберали ся його віршы, його музика, знимкы, пасажы з біоґрафії,“ повіла Кральова о далшій незреалізованій події.

Музей собі хотів припомянути і річніцю такзваного Пряшівского собору. На кінцю апріля мала одбыти ся бісіда з професором Петром Штураком, ґрекокатолицькым священиком, історіком, котрый є моментално і деканом Ґрекокатолицькой теолоґічной факулты Пряшівской універзіты. Діскусія в музею мала быти в рамках толеранції, як повіла Кральова, і за участи представителів Православной церькви.

„Теперь роздумуєме, ці то будеме пересувати на пізніше. В нашім музею то мала быти подія року,“ конштатовала директорка.

Но нелем події про навщівників были зрушены. 21-го апріля мало проходити засіданя Комісії на творіня збірок при Словацькім народнім музею – Музею русиньской културы в Пряшові. На засіданю ся мала схвалити зміна дарованых предметів културной вартости на збірковы предметы, жебы музейници годны были їх зарадити до збіркового фонду, котрый подля слов Кральовой хотять зачати будовати іншак як дотеперь.

Православна експозіція і черезгранічный проєкт

„По зновуодкрытю зачінаме з радостьов і надхненьом реалізовати події, котры сьме з причіны пандемії коронавірусу не могли дотеперь зреалізовати, головно тоты, котры были приготовлены на місяць марец,“ повіла в інтервю директорка.

За їй словами в короткім часі вырішать, котры з планованых подій на тот рік будуть годны зреалізовати по примушеній і неочекованій перерві.

„Но бізовно докінчіме приготовліня стабілной православной выставкы, котра, вірю, буде обогачіньом експозічной діялности в нашім музею.“ Дотеперь была в музею лем стабілна експозіція ґрекокатолицькых літурґічных предметів.

„Будеме так само чекати, ці выйде наш черезгранічный проєкт на выбудованя стабілной Історічной експозіції в Словацькім народнім музею – Музею русиньской културы в Пряшові, котров бы сьме хотіли несподівати нашых навщівників. Бо хочеме людям на Словакії представити історію і културу Русинів в модерній подобі, котра є односна выставній музейній діялности 21-го столітя. Но без векшой фінанчной дотації, яку нам уможнює наш звычайый бюджет на рік, тоту найважнішу візію перебудовы бывшых цісарьскых кадетьскых касарень з часів Австро-Угорьской імперії на модерный музей културы і історії Русинів на Словакії не будеме годны зреалізовати,“ повіла о планах музею його директорка.

Жрідло фотоґрафії: СНМ – МРК в Прюшові.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА