Голосник

Саботаж

Закарпатьскый портал Голос Карпат приніс на кінцю місяця марец коротку інформацію, в котрій ся пише, же у Виноградові собі припомянули коло памятника Александра Духновіча 155-ту річніцю його смерти.

Вшытко проходило в обмедженых условіях, кедьже і там є треба дотримовати карантену і робити якысь великы святкованя теперь не мож. Хоць і то не платить про вшыткых. На інформації, коло котрой є пару знимок, на якых суть двоми люди і кладуть квіты ку памятнику русиньского будителя, не є нич шпеціалне. Аж на то, же о русиньскім будительови не є ани словко.

Портал пише, же то быв гражданско-културный діятель першой половины ХІХ. столітя, педаґоґ, просвітитель, писатель, публіціста, історік, етноґраф, фолклоріста, філозоф, выдаватель, ґрекокатолицькый священик, докінця і то, же быв каноником капітулы в Пряшові не забыли припомянути. А чій то быв діятель? Не знати. Же то быв будитель? Не пише ся. Найвекшов абсурдостьов є, же то подля порталу Голос Карпат мав быти краян. Но, краяном про многых быв, але бізовно не быв краяном з Підкарпатя.

Ніт, не хочу быти барз спрічный, але факт є тот, же Духновіч не быв жадным краяном, кедь іде о теріторію Підкарпатя, ці днешньой Закарпатьской области Україны. Духновіч быв родаком із Пряшівской Руси, а хоць даякый час жыв на Підкарпатю, не быв краяном, а скоріше імпортом з Пряшівщіны, так як много іншых русиньскых діятелів в історії. Тым але не хочу повісти, же бы го Русины на Підкарпатю не мали брати за свого, бо він быв наш сполочный.

Но на другім боці мі не дасть на то не звертати увагу, бо точно такы формулації суть саботованьом історії і є мі абсолутно єдно, ці то хтось робить зо заміром, або ніт.

Верзію, же є то роблено замірно, укріплять факт, же о даякім русиньскім будительови і Русинах в короткій вісти не є ани буква. Краян. Краян Закарпатя. Українець. Україньскый діятель. Таку лоґіку дає то, што было опубліковано на споминанім порталі. Чудує ня то дакус веце зато, бо якраз тот портал з часу на час інформує о русиньскых темах, а при річніці будителя буде писати різны тітулації, лем не тото найосновніше.

Не знам, хто стоїть за коротков інформаційов на порталі Голос Карпат, но мерьковати бы сьме мали на дашто інше.

Мы звыкнены на то, же Українці фалшують нашу історію, но великый позір дайме на єдно: Жебы і мы не были тоты, котры русиньску історію в дакотрых сітуаціях покривлять. Я розумію, же в сітуації, в котрій ся Русины на Україні находять, є бісідовати о русиньскых темах без того, жебы чоловіка дакотры не посылали під чорну землю і не мав проблемы з державов, складным. Лемже тото нас не може вести до того, жебы і мы приспособльовали історію.

Бісіда є о тім, же о „краянови“, краянови без народной приналежности, не пише Голос Карпат першый. О такых краянах, земляках, ся вже робили на Підкарпатю і даякы семінары, а тоты краяны были так само з Пряшівской Руси. Слово земляк мало просто послужыти, жебы не хосновати слово Русин. І най собі то каждый пояснить як хоче. Про Українців най буде Українець, гейже? А нич на тім, же тоты семінары не робили україньскы общества…

Тото не є добра путь. Бо тым лем одходиме до дефензівы і підтримуєме теорії тых наслідників комуністічной історії, котры доднесь будуть бісідовати, же Русинів не є.

Історія ся не мать кривити. За жадных обставин. Іншак не є історійов, лем їй неподаренов ґрімасов добы. Фалшованя історії є саботаж. Вызначны люди, котры ся до ньой записали, собі то не заслужать єднако, як собі то не заслужать нашы діти, котрым бы сьме знаня мали передати дале.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Freeimages.com

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі