В остатніх днях печатаный был наступный номер квартальника «Сандеччан Істория» (першый за 2019 р.), якій є молодшым братом порталю sądeczanin.info та місячника «Сандеччан». Актуальне чысло присвячене єст головно вельокультуровости сандецкой землі. Не бракує в ним і статий про Русинів. Часопис мож придбати в поєдных книгарнях Нового Санча і редакциі.
Шефредактором писма є др Лукаш Поломскій, якій часто занимат ся темом етнічности той части Польщы. Єст він тіж директором Сандецкого Штетля, історичного проґраму, ідейом якого є приближати історию і культуру новосандецкых Жыдів, але тіж інчых культур. В вводным слові др. Поломского можеме чытати, што Сандеччына, беручы до увагы ріжны аспекты, то правдивый феномен. Реґіон тот має богату культуру, традицию і історию, єст і економічні добрі розвиненый.
Через такой 700 років Сандеччыну заселяли люде ріжных культур і віроісповідань, не лем Полякы, але в великій мірі і Русины, Німці, Жыды, Словакы, Ромы. Серед Лемків тота част Лемковины называна єст Сандецком Русю. Реально то як раз полудньова част Сандеччыны была до выселінь місцьом прожываня Русинів, якы через столітя вносили барз вельо в єй розвиток. На Сандецкій Руси діяла высоко цінена і респектувана серед жытелів ріжных культур лемківска інтеліґенция, м.ін. о. Теофіль Качмарчык, якій долгы рокы был парохом находячой ся недалеко од Санча Білцаревы. Новый Санч то тіж місце, де фунґувала Руска Бурса, в якій прожывала і ховала ся молодіж з той части Лемковины.
Послідній номер квартальника «Сандеччан Істория» приносит м.ін. дописы двох дослідників лемківской істориі, культуры і етноґрафіі. Окрем статі Станіслава Криціньского, чытати мож допис Антония Крога під наголовком «Про Лемків дакус інакше». Крог, як етноґраф і дослідник, і Криціньскій од років презентуют польскым чытачам історию Лемковины і Русинів. Єдном з остатніх книжок А. Крога єст «За тамтом гором», яка являт ся особистым оповіданьом автора про одкрываня лемківского середовиска. С. Криціньскій посліднім часом печатал тзв. лемківску трилоґію, т.є. книжкы «Лемковина по обох странах Карпат», «Лемковина – час войны і миру» та «Лемковина невтрачена». Русиньскы темы презентуваны сут іщы через інчого автора – Сильвестра Ренкаса. Очывидно не бракує описів і польской соспільности.
Часопис представлят нелегку історию вельох наций. Чытати мож про Голокауст, Акцию Вісла ци протестантів асоциюваных з Німцями, якы втекли в 1945 р., боячы ся самоосудів. Квартальник збогаченый є дописами дослідників інчых етнічных ґруп з Сандеччыны. Моніка Шевчык в своій статі вказує на долю сандецкых Ромів, якы так само творили культуру того реґіону Польщы.
В часописі підчеркує ся, же довоєнна Польща была місцьом прожываня вельох культур, якы попри собі творили красный калейдоскоп Сандеччыны.