В недільный вечер 4. вересня/септембра тр. парусот (!) осіб зышло ся до невеликой Білянкы, жебы вєдно з музичном ґрупом Серенча празднувати ювілей 25-літя діяльности того ансамблю.
На сцені музикувало в єдным часі парудесятеро артистів. Запрошыня до спільного граня приняли Ґалицийскій Квартет та Камеральный Хор Бельферсінґерс.
«Уж 25. років, як тішыте нас своім выконавством. Нияк не видно по вас тых 25 років – фурт крас выглядате і фурт крас звучыте – плекате традицию, а то єст барз важне, зато моє подякуваня, зато што памятате о своіх коренях, же промуєте лемківску культуру. Желам вам дальшых ювілеів, і жебы тото, што робите, давало вам радіст, котру передаєте і нам» – повіла зо сцены посланкыня Барбара Бартусь.
Пошыреный склад, шыршый звук
Ювілейный вечер одбывал ся в особливых обставинах – выступы проходили на принагідній сцені розложеній на пляци попри школі, по єдным єй боці на фоні видніла підсвітлена деревяна церков, а по другым – деревяный будинок старой школы.
Настрій будували тіж підсвітлены дерева вздолж пляцу і ціле сценічне освітліня. Чысленні згромаджена публика розсіла ся на боіску та всядиль довкола на додатковых місцях на убочах вершка.
Подібні як перед пятьома роками, коли ансамбль святкувал в Ґорлицкым Центрі Культуры свою двадцетку, концерт вюл о. Григорий Назар. І, слідом попереднього ювілею, вчас ґальового концерту Серенча запрезентувала своі творы в пошыреных аранжациях. Перед пятьома роками запросили Домославицку Симфонічну Оркєстру, зас того рока до спільного музикуваня просили аж два ансамблі – Ґалицийскій Квартет і Камеральный Хор Бельферсінґерс.
І оплатило ся – знаны нам уж долгы рокы співанкы достали новый фасон, зазвучали з інчом енерґійом, свіжо. Aж шкода, же на такій розмах мож сой позволити раз на пару років.
Зо сцены звучали не лем мелодиі і ритмы, хоц головні тото. Почути мож было мена вшыткых тых, котры основали, творили, спілтворили і надале творят ансамбль, а є тых осіб певно уж веце як років ювілею.
З пошаном спомнули зо сцены на памят членкыні Серенчы, передвчасно вмерлой бл. п. Анны Дрейович. І хоц з награня, та потішыла своім співом вшыткых зобраных на святкуваню.
Модерна форма традициі
Через рокы діяльности ансамбль анґажувал ся в ріжны музичны і околомузичны проєкты, а його члены підперали своім музичным знаньом і вражливістю вельо інчых ґруп, тіж такых, што презентуют напр. сусідній погіряньскій фольклор.
«В тым нашым Низкым Бескіді єст місце на вшытко, а вы сте його комплементарном частю. Двадцет пят років то не єст мало, але то барз скоро минуло, зато дякую за вшытко, што дотепер, і прошу о веце» – желала зо сцены посланкыня Ельжбєта Зєліньска.
В принагідных промовах часто звучало, што Серенча вынятково творчо підходит до презентуваня лемківской музичной спадковины, даючы інче пізріня на фольклор, завдякы чому дотерат і до сучасного слухача.
«З глубины серця желам вам, жебы тота фантастична музика, по котру сігате до традций, але знате єй переказати в модерный спосіб, жебы несла ся през тоты нашы горы, до черговых люди, жебы здобывала вам такых приятелів, як гев видите, што мате барз, барз вельо» – повіла Ядвіґа Войтович, радна малопольского воєвідства.
«Мали сме гостину для ока, уха і серця. Сте перлином ґорлицкого повіту, амбасадорами нашой малой вітчызны. Двадцет пят років з музичном фінезийом і фантазийом інтерпретуєте творы з нотом лемківскых мелодий. З цілом пошаном для ориґіналу – робите тото в недосягненый спосіб» – захоплювала ся Мария Ґубала, старостка ґорлицкого повіту.
Давно так не было
Своі три ґрошы до чысленных желань, котры вызвучали зо сцены, доложыл і жытель Білянкы, хоц актуально мешкаючый за великом водом, Штефан Стефановскій.
«Колиси мій няньо, Павел Стефановскій, зачынали гев робочу діяльніст лемківскых ансамблів. То были часы 60. років, тяжкы рокы, не было такых чудовых сцен, не было такого підпертя. Пробы, як знате, проходили в сельскій світлици при жарівці, пак была Лемковина, котрой тіж єм был членом. Барз вам дякую, што пришли сте ту до нашой Білянкы празднувати свій ювілей. Николи бы-м ся не сподівал так красного представліня в условіях, якых мы николи не могли досягнути в тамтых тяжкых часах» – ствердил Ш. Стефановскій.
Ретрансмісия ювілейного концерту
По парократным одспіваню Многая літа з його польскым одповідником, і по тым, як уж вшыткы офіциєлі забрали голос, уродинова музична гостина закінчыла ся.
Хто єднак не зміг гын дотерти, або чує, же му мало, то просиме на ретрансмісию концерту в пятницю 16. вересня/септембра тр. о год. 10.30, повторіня буде в суботу 17. вересня/септембра тр. о 10.00 год. на антені радия ЛЕМ.фм.
Фот. Галина Ґайда, Мацєй Ноґа, gorlice.naszemiasto.pl