Голосник

Шахмат або можете ся вчіти, на папери

На Словакії моментално існують лем дві школы з навчалным языком русиньскым. Єдна малокласна в Калній Розтоці, друга повноорґанізована у Кленовій. Пак суть іщі школы, де ся вчіть русиньскый язык. В майже неіснуючій сіті русиньскых школ грозить, же буде о єдну школу менше. Тоту найціннішу.

Барз тяжко ся тому вірить, же школа в Кленовій, де є матерьска школа, першый і другый ступень основной школы, де ходить 63 дітей, што є на нашы села доста велике чісло, стоїть на краї фінанчной пропасти, што може значіти їй конець. Тяжко ся така інформація конзумує по перше зато, же є то єдна з двох школ, де є навчалный язык русиньскый, по друге зато, же знам барз добрі, як ся русиньскы школы тяжко основають. Як треба пересвідчовати старостів, котры школы зряджують, родічів, же досправды тым їх діти лем выграють, кедь ся будуть учіти материньскый язык.

Іншак то не было ани в Кленовій, де директорка по тім, што зробила русиньску школу в Калній Розтоці, пустила ся до новой боротьбы, жебы зробити нашу школу в далшім селі. Подарило ся їй то, наперек вшыткым проблемам. По тяжкій роботі, котру коло того требало зробити, і в Кленовій на школі зачала вісіти таблічка, котра оголошять, же іде о русиньску школу.

Навеце, і то треба підкреслити, не іде о школу на око. Сам знам, же з дітми ся на школі досправды робить, і робить ся якостно. Діти з Кленовой каждый рік приходять на Духновічів Пряшів і суть добрі приготовлены. Значіть, што ся то діє в Кленовій, же ся остатні дні бісідує о рушіню школы?

В скороченій верзії – фінанції суть аж на першім місці. Школа дістала в порівнаню із попереднім роком о 8000 евр менше на своє фунґованя. Міністерство школства в тім мать ясно. Менше грошей пришло, бо є менше дітей. Но і кедь школа дістала менше грошей, платы педаґоґів ся підняли. Одкыль то має взяти школа, припадно село як зряджователь? Вычаровати!

Директорка школы про єдну із словацькых телевізій повіла, же цілково школі на платы бракує коло 50 тісяч евр. Буде треба пропустити двох педаґоґів, моментално є їх там „аж“ девять. Лемже, ту паталії не кінчать. Жебы пропустити педаґоґів, треба мати на одступне. А на то школа так само не мать. Пораховано і підкреслено, школа дістала шахмат і ани Господь з того не выйде, як сітуацію рішыти.

Радо бы єм акцентовав дакотры основны факты. У проґрамовім выголошіню сучасной влады быв і розвиток русиньского школства. Зробила ся і робоча ґрупа, приготовив ся документ. Але реално ся нич в русиньскім школстві не змінило.

Вказує ся і то, же підниманя норматіву о пару процент так само реално не поможе нашым школам на малых селах, і мы маєме майже лем малы села. Такый норматів, як є теперь, може помочі в містах. Але там, ці то Меджілабірці, Бардейов або Свідник, якось нашы школы не треба. Будь то буде реално велике проценто навеце, што дістане школа, котра буде учіти в меншыновім языку, або з того не буде нич. Што сучасне проценто теперь помоголо Кленовій?

Так само треба повісти, же покля буде мати школы в такых малых селах, навеце школы народностны, на плечах як зряджователь село, дораз не будеме мати нич. Села мають проблему выґаздовати зо своїх бюджетів так, жебы сповняли основны службы. А без даякого жарту, кедь треба світити, рішыти смітя ітд., школа буде перша, котрой ся староста, і кебы не хотів, буде мусити збыти. Такый сам припад быв з нашов школов у Баєрівцях.

По  далше, кедь мудра влада буде другыраз піднимати платы, так най то оддзеркалить і в дотаціях на школу. Бо придати учітелям з братіславской канцеларії на міснітерстві є легке, лем де на то має взяти школа? Значіть, што з тым?

Не знам, як і ці ся подарить уратовати існованя школы в Кленовій, но єм пересвідченый, же представителі русиньского руху бы теперь мали лобовоати за якесь рішіня про ню в каждых дверях, котры в Братіславі увидять. До будучности, жебы ся тото не повторяло, є того треба зробити веце.

По перше, прияти закон о народностных меншынах, де бы окрім іншого было задефіноване, што є народностна школа, бо ани тото на Словакії дотеперь не є. По друге, народностны школы бы мали мати окремый статус, будь быти під народностнов самосправов, котра бы їх фінанцовала, жебы то не было на плечах сел, котры уж і так не мають грошей доста на нормалный ход, або быти під крылами Міністерства школства.

Єднозначно бы при народностных школах не мало смотрити ся кількость школярів при придільованю грошей. В тім суть народностны школы много раз 5-та ліґа і не мають шансу рівняти ся зо школами майоріты. Децентралізація школства, котра ся запровадила, народностны школы ничіть.

По третє, мусить то і про село быти выгодне, жебы народностна школа была. Реално выгодне. Пак буде менше проблемів з основаньом такых школ.

Днесь ся каждый компетентный выгварять. А треба почекати, бо ідуть выборы, зато што уж теперь знаме зробити, гейже? Лемже школа мусить фунґовати про діти, не може чекати.

Зато може бы была іщі єдна можливость. Обернути ся на Конштітучный суд і жадати поясніня, як собі в Кленовій можеме реалізовати конштітучне право учіти ся в материньскім языку, кедь школу запруть на основі таблічковых норматівів, котры бісідують ясно, же школа мать дістати менше. Лем на папери є тото право?

Бою ся, же тото є досправды шахмат, і є то барз нешумне ґесто од влады, котра обіцяла ровивати наше школство.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі