Голосник

Штандартно мімо

Двоми членове словацького владного кабінету нам в остатнім часі вказали, же в темі народностных меншын суть мімо. Не є ся што чудовати. Єден є у владі як член а другый як номінант партії Smer-SD, котра реално ниґда не інтересовала ся народностныма меншынами.

Міністер загранічных діл Мірослав Лайчак у своїм выголошіню односно приятя леґіслатівного заміру закона о народностных меншынах написав, же народностны меншыны мають на Словакії надштандартны права і жадну далшу леґіслатіву не треба подля нього прияти. Самособов, споминав і далшы справы, котры крітіковав на документі. Але монументалный обеліск зобразуючій непорозумліня меншыновой політікы собі збудовав якраз тым, же не видить потребу прияти закон, котрый предпокладать сам найвысшый закон – конштітуція, і котрый Словакії бракує, в комбінації з поглядом, же ся меншыны мають надштандартно.

Кедь уж наповніня того, што є записано в конштітуції, не є арґументом, жебы прияти закон о народностных меншынах, пак тяжко штось іщі рішыти з міністром загранічных діл, котрый на своїй ціложвотній діпломатічній пути якбач уж цалком забыв, одкыль сам походить. Но омного веце бы ня інтересовало, якы приклады бы міністер Лайчак дав ку теорії, же меншыны мають на Словакії надштандартны права.

Ніт, не мож повісти, же народностны меншыны суть на Словакії утискованы. Докінця є много правных приписів, котры у окремых областях рішають і права меншын. Є їх докінця так вельо, же з них даколи чоловік не годен выйти. То зато, бо бракує єден закон, котрый быв то рішыв комплексно. Але кедь будеме бісідовати о надштандарті, пак ся мусиме лем засміяти.

Надштадарт в порівнаню з кым, котров державов, мають меншыны на Словакії? Кедь ся посмотриме на партіціпацію меншын на вырішованю о справах, котры ся їх дотулають, на їх заступліня в парламенті, самосправах, пак іщі і нечленьска держава Европской унії – Сербія, є на тім ліпше, а далшы приклады за можеме дати Румунію, Мадярьско. Значіть, з кым ся ідеме порівняти? Но, покля з Українов, пак можеме быти согласны з міністром, же ся меншыны на Словакії мають надштандартно. Але таке порівнаня є скоріше на запкланя, не на хваліня ся.

Навеце, папірь знесе вельо, як ся бісідує, але од дачого, што є записане в законі, є даколи барз далека путь до практікы.

Мы маєме конштітучне право, жебы діти учіли ся в материньскім языку, но в сучаснім наставліню сістемы школства – зряджователь школы є село, село не мать грошы, староста рішыть ці буде школа і як ся в ній буде учіти,  ку чому треба прираховати далшы впливы, наприклад одход молодых людей за роботов гет з нашых сел, так в такім стані і при такій сістемі є майже неможливе основати нашы школы на русиньскых селах. Значіть, і кебы то мав быти за оптіков пана міністра надштандарт, він є лем на папери, майже нереалізовательный.

Але жебы сьме ся не бояли, на тему народностных меншын выступив і премєр Петер Пеллеґіріні. Тот убезпечів, же і кедь ся мадярьскы партії не дістануть до парламенту, о меншыны буде постарано.

Но, премєр то, по перше, бісідує з позіції, як кебы мав стопроцентну певность, же по фебруаровых выборах буде сидіти на тій самій посаді і може штось ґарантовати. Але не є то так. Його партія докінця не мусить выграти выборы, не буде може ани у владі. Значіть, што ґарантує?

По друге, премєр ся дакус страчать в тім, што є меншынова політіка. Речіня о тім, же вшыткы маєме єднакы права і выгоды, суть правда шумны, але то не є меншынова політіка.

Меншыновов політіков не є ани то, кедь повість, же ани Русины не мають никого теперь у владі, а влада наперек тому, кедь може, та поможе выходу Словакії. Тото, же „кедь можуть, та поможуть“ выходу Словакії, то є реґіонална політіка, політіка вырівньованя реґіоналных розділів, не меншынова. На выході предці не жыють лем Русины.

Але то є абсолутно єдно. Бо ани то, што премєр повів, не є правда. Реално ся політіка того, жебы реґіоны не заоставали, на выході не робить 30 років. То, же прийде теперь влада і шмарить міліон на стіл, жебы зробити даякы робочі місця, котры і так не будуть, або інвестує до обновы Варголового музею, є шумне, дяковати Богу і за тото, але оно то не рішыть досправдовы проблемы.

Ани сучасна влада не здобыла про русиньскый реґіон жадного великого інвестора, котрый бы дав тілько роботы, жебы люди не мусили одходити гет за роботов. Значіть, о чім бісідує премєр? О тых одробинках од стола, котры в останім часі впали і до реґіону Русинів?

Од надштандартных прав мають меншыны обще на Словакії барз далеко. Не є ся што чудовати поглядам премєра і міністра загранічных діл. Председа їх партії перед пару роками кричав, же меншыны лем натігають рукы і все дашто хотять. Тото є погляд на меншыны трикратного премєра, котрого партія ниґда реално не занимала ся меншынами. Значіть, Лайчак і Пеллеґріні суть штандартно мімо темы, што ся дало чекати.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі