Голосник

Шток-львівскый сіндром

По кликаню Софії Федины, котра в тім часі была головов Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань (СФУЛО), і кликаню участників конференції в Словацькім народнім музею – Музею україньской културы у Свіднику, ту по часі маєме далше кликаня, жебы „одповідны орґаны“ рішыли, же хтось може мати і іншы народностны погляды. Думам, же сьме при зроді якойсь новой українськой фолклорной традіції.

Всеукраїньске общество „Лемківщіна“ ся в половині авґуста остро выразило проти електронічной петіції Марата Ґубаєва, котра жадала окремый статус про кримскотатарьскый і лемківскый язык на Україні. Общество петіцію назвало „ганебнов“, означіло за провокацію, і вызнало свої погляды, же Лемкы то лем етноґрафічна ґрупа україньского народа, котра не мать свій язык, а лем діалект. Покля петіція не буде стягнута, будуть кликати одповідны орґаны.

Односно петіції треба повісти пару слов. По перше, о їй релевантности свідчіть, же дотеперь має 13, підчеркую тринадцять підписів. Думам, же петіція за вызнаня Марсіянів за окрему народностну меншыну на теріторії Україны бы позберала веце голосів, што свідчіть о тім, як важні єй хтось бере.

По друге, автор мішать грушкы з ябками, пише о „лемківскім языку, котрый ся называть і русиньскый“, і якый „має автономны права в складі україньского“ і много далшых, повіджме то прямо, дурнот.

По третє, што є найважніше, реално бы нам, кедь ся голосиме вшыткы ку Русинам, треба было, жебы сьме статус досягли на Україні про русиньскый язык, наприклад і в двох варіантах, і дале глядали путь до коіне. Но покля бы петіція сповняла про мене іншы штандарды, котры в тім припаді не сповнює, думам, же мій підпис бы дістала, бо хоцьбы холем лемківскый язык дістав даякого статусу, на котрый бы ся пак могло надвязати в справі русиньского языка обще.

Но нич зо споминаного не мінить факт, же є ту якась петіція, котру в, як ся хоче Україна презентовати, демократічній державі хтось подав, і є лем його ділом, ці ся му про тоту думку подарить здобыти підписы, або ніт. Петіція окрім того, же є там много хаотічных формулацій, ниякым способом не порушує законы, не кличе по жаднім сепаратізмі, нияк не огрожує державу.

І зато ся треба задумати, што за параноідна орґанізація є споминане общество, котре видить за петіційов провокацію, за котру треба нести одповідность перед орґанами? Накілько собі общество усвідомлює, же демокрація реално має вызерати іншак, не так, же іншак думаючіх людей переслідує безпека і рішыть прокуратор?

Абсолутным дном цілого выголошіня „Лемківщіны“ є то, же петіцію, котра, і кедь з фактоґрафічныма хыбами, має застати ся їх языка, языка їх предків, назвуть ганебнов. Но оно то так не є.

Ганебным є, же ся тым выголошіньом, але нелем ним, зрекли свого походжіня, свого народа, свого языка, і як вівці выголошують, же они суть властно Українцями, а не мають жадного языка. То лем так дома собі бісідують, кедь обще іщі так бісідують, даякым полоґрамотным языком – діалектом.

Самособов, русиньскый рух є демократічный, і мы знаме акцептовати, же хтось ся чує Українцьом, і кедь не сьме согласны. А хоць із народа никого не мож выписати, думам, же такыма чінами ся тоты люди выписуть з народа самы, кедьже ся чують быти іншым народом. Но то не наша, їх проблема. Але мерзить ня, кедь ся русиньске, лемківске знеужывать, а головно такыма шовніністами, недемократами, як ся вказали і теперь.

Окрім того, же стоїме при зроді нового україньского фолклору, звыку кликати орґаны на каждого, хто бы мав якыйсь прорусиньскый напрям, стоїме і при обяві нового сіндрому. Ліпше повіджено, віаріанті Штокголмского сіндрому на лемківскый способ.

Тоты, котрых коріня Україна цалком ничіла довгы десяткы років, днесь проявлюють ко ній векшу любов як роджены Українці, і не хотять ани чути, жебы были дачім іншым як Українцями. За зневажованя свого народа і языка дякують. Назвийме то Шток-львівскый сіндром.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі