lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Симеон Пыж, ґорлицкій бурсак – до даты смерти

Наталія Малецка-Новак Наталія Малецка-Новак
10. 6. 2015
» З істориі

Симеон Пыж, сын Штефана і Мариі Бодак, ґорлицкій бурсак, вродил ся 14. лютого 1894 рока в Вапенным, а вмер 10. червця 1957 рока в Америці. Великій діяч нашой еміґрациі в Америці, публициста, долголітній редактор лемківскых ґазет і календарів. Знал польскій, німецкій, італияньскій, ческій, анґлицкій і очывидні лемківскій язык.

По скінчыню основной школы родиче послали го до ґімназиі в Ґорлицях, жебы школил ся дале. Не было бы то можливе, коли не было бы Руской Бурсы, в якій міг замешкати. На свою науку дораблял вчыньом слабшых. Коли пришла мобілізация до войска вчас І Світовой Войны, вернул до рідного Вапенного, де 3. вересня был арештуваний. Уміщено го во вязници в Ґорлицях, а пак в лаґрі в Талергофі. По році перенесено го до Тарнова, де попри войсковым школіню, здал матуру.

По закінчыню войскового перешколіня перешмарено Пыжа до Каринтиі, 30 км од італияньского фронту, де служыл як перекладач. Як лем міг, перешол на другу страну фронту, до Італиянців, лишаючы свого найблизшого приятея поету Михала Нестерака (писали сме о ним за тым мотузком). Борол ся проти Австро-Угорщыні, разом з проф. Лесєвом зачал творити Карпато-Рускій Баталийон, якій постулювал о свободу для Підкарпатской Руси. Іщы в тракті войны повело му ся выіхати до Прагы, де достал роботу в білоґвардийскій ґазеті і пішол студиювати. З праґматычного взгляду выбрал юридычний факультет, хоц все тягнуло го до математычных наук. Коли зліквідувано ґазету, Пыж стратил роботу і ціле літо перебывал на Пряшівщыні. Трираз потаємні переходил границю і одвиджал лемківскы села. Заанґажувал ся в діяльніст Лемківского Спасительного Комітету, якій діял в Пряшові і занимал ся помочом для втікачів, а пак, уж в Празі, діял попри Лемківскым Комітеті.

Початком 1922. рока отримал званя доктора юридычных наук, пак повандрувал до Нового Світа – до Америкы, жебы там навязати спілпрацу і ожывити роботу на русиньскій ниві. Іщы того самого рока перенял од Віктора Гладика редакторску роботу в карпаторусиньскій ґазеті «Правда» і вюл ю през наступных 10 років. Спілпрацувал з Димитрийом Віслоцкым, якій зачал печатати ґазету «Лемко» і в 1934 році остал єй редактором. Окрем того, был актывным діячом орґанізациі Лемко-Союз, будучы долгы рокы єй ведучым. Вложыл дуже роботы до того, жебы поставити в Йонкерс Американьскій Карпаторускій Центр. Нашол ся тіж серед тых, якы покликали в Ню Йорку Лемківскій Допомоговий Комітет, якій анґажувал ся в поміч выселеным Лемкам. В меморандум до уряду Польской Народной Республикы Пыж постулювал дозволити Лемкам вернути на рідны землі, дати ім можности вчыня діти в рідным языку і реліґійну свободу. Не діждал одповіди – вмер на серце 10. червця 1957 рока.

Джерело: Б. Горбаль, Симеон Пыж (1894-1957),  Руска Бурса 100 років, Ґорлиці 2008, с.37-41

ShareTweet

Повязаны дописы

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

30. 1. 2023

290 років од народжіня Андрія Бачіньского, єпіскопа і просвітителя

14. 11. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

Грекокатоликы з новым календарьом. Што то для Лемків значыт?

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

Ідеалный клімат

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні