Симеон Пыж – Коротка істория Карпатской Руси

Накладом Лемко Союза в ЗША i Карпатского Інституту остал того рока выпущений передркук книжкы авторства дра Симеона Пыжа з 1938 рока –Коротка істория Карпатской Руси. Тота цінна позиция, котра печатана была перед выбухом ІІ Світовой Войны, описує найважнійшы прикметы Карпатскых Русинів.

Печатаня книжкы кінцьом 30. років ХХ ст. дозволило авторови описати соспільны, політичны і ідеолоґічны обставины жытя Русинів в істо незміненій фазі, в якій находили ся до выбуху войны, котра такой принесла початок кінця вельох обшыри русиньскых активности, ай еґзистениці, што найбільше было споcтерігане серед Русинів з Лемковины, котры конечно пропали з мапы світа вєдно з выгнаньом в 1947 році. Пыж, пушичы про натуральне жытлиско Русинів – Карпатску Русь, ачий не был примушений до буд-якой імпровізациі, понеже Карпатска Русь товды фунґувала в незміненых політичні обставинах, а сам Симеон Пыж долгы рокы прожывал на рідній Лемковині, в селі Вапенне, в котрым ся народил. Вшытко тото дозволило му обсервувати теперішнє Русинів з перспективы активного участника розвитку Лемковины та Пряшівской і Підкарпатской Руси. В своій книжці описал окрем природной Русинам териториі і політичны обставины іх жытя, в котрых вказал на ріжны ідеолоґічны нурты, пануючы на переломі ХІХ і ХХ ст. в Карпатах. Автор в 1938 році сильно вказувал на єдиний, спілний Русинам язык, котрым послугуют ся так на селі, як і в публичным дискурсі.

В книжці, котрой передрук вказал ся такой по 75 роках, окрем авторского тексу Пыжа і його біоґафіі, найти мож тіж ориґінальний текст, печатаний в 1938 році. Коротка істория Карпатской Руси выдана в 2016 році є писана по анґлицкы, даючы можніст зрозумліня проблематикы векшому чыслу Русинів, головно в ЗША. Книжку мож придбати за ціну 20 $ на сайті Лемко Союза.

Симеон Пыж

Симеон Пыж народил ся 14. лютого/фебурара 1894 рока в Вапенным (середня Лемковина), а вмер 10. червця/юнія 1957 рока в Америці. Был то єден з найвекшых діячів нашой еміґрациі в Америці, публициста, долголітній редактор лемківскых ґазет і календарів. Знал пару языків, в тым – окрем рідного русиьснкого – польскій, німецкій, італияньскій, чешскій та анґлицкій. Пыж по завершыню основной школы трафил до ґорлицкой Руской Бурсы, котра дозволила му закінчыти дальший етап едукациі. Вєдно з приходом Великой Войны был арештуваний, а пак запертий в лаґрі в Талергофі за своі погляды і уж товды сильну політичну активніст. Австрийскы власти дали го пак на войскове школіня і італияньскій фронт, де м.ін. стрітил ся зо своім приятельом Михалом Нестераком, поетом з Тылича.

Пізнійша дола справила, же перебывал кус в Празі, дальше на Пряшівскій Руси, аж і час-до-часу заходил на рідну Лемковину. В 1922 році отримал званя доктора юридичных наук, пак повандрувал до Америкы, жебы там навязати спілпрацу і ожывити роботу на русиньскій ниві. За великом водом спілпрацувал з такыма людми як Віктор Гладик ци Ваньо Гунянка (Димитрий Выслоцкій). Товды тіж зачала ся його міцна діяльніст в рамках Лемко Союза, де был долгы рокы і ведучым той орґанізациі. Вложыл дуже роботы до того, жебы поставити в Йонкерс Американьскій Карпаторускій Центр. Нашол ся тіж серед тых, якы покликали в Ню Йорку Лемківскій Допомоговий Комітет, якій анґажувал ся в поміч выгнаным Лемкам. Был автором меморандум до уряду Польской Народной Республикы. Він же постулювал дозволити Лемкам вернути на рідны землі, дати ім можности вчыня діти в рідным лемківскым языку і реліґійну свободу. Николи не діждал одповіди – вмер 10. червця/юнія 1957 рока.