Як інформовав портал прес-службы Румуньской православной церькви Basilica.ro, в четверь 29-го фебруара 2024-го року одбыло ся в Бухаресті перше тогорічне засіданя Священного сіноду під веджіньом патріархы Даниїла.
Священный сінод прияв рішіня в тринадцятьох пунктах. Меджі нима находить ся і пункт, котрый говорить о створіню властной церьковной штруктуры на теріторії Україны.
Створіня Румуньской православной церькви на Україні
„Благословити, повзбудити і підпорити ініціатівы румуньскых православных громад на Україні на обновліня єдности з Матірьов Церьквов – Румуньскым патріархатом – посередництвом їх юрідічной орґанізації в реліґійній штруктурі з назвов Румуньска православна церьков на Україні,“ пише ся в єденацятім пункті заключінь із засіданя Священного сіноду.
В практіці то значіть, же Румуньскый патріархат вызывать на одділіня ся румуноязычных парохій на Україні од Україньской православной церькви, з цільом створити нову штруктуру, котра бы была підпорядкована під Бухарест.
Митрополіта Клімент обвинює владу і ПЦУ
На дане рішіня Румуньской православной церькви зареаґовав голова Сінодалного інформачно-освітнього одділіня Україньской православной церькви, митрополіта нижыньскый і прилуцькый Клімент, котрого цітовав портал Союзу православных журналістів.
Митрополіта Клімент высловив ся, же рішіня Румуньской православной церькви што до створіня Румуньской православной церькви на Україні є выкликане знепокоїнями односно безпекы румуноязычных парохій на Україні вдяка діям влады і Православной церькви Україны, котра выникла у 2018-ім році злучіньом дакілько неканонічных україньскых православных церьквей, і є підтримована україньскыма властями.
Томос Православна церьков Україны здобыла од константінопольского патріархы Ворфоломія І.
Клімент підкреслив, же тема того, жебы была Україньска православна церьков поставлена мімо закон, была шоком нелем про україньскых гражданів.
„Без огляду на то, як барз україньскы політіці намагають ся оправдати своїм европскым колеґам сеґреґацію своїх краянів на основі реліґії, із заграніча приходить штораз веце сіґналів о страху зо сітуації в области фундаменталных про Европу прав і свободы совісти на Україні,“ повів єпіскоп з тым, же рішіня румуньского сіноду назначує, же тот інтерес скоро розвивать ся до практічной уровни.
За його словами Румуньска православна церьков своїма рішінями досвідчіла цілому світу факт можливых державных заказів і переслідованя Україньской православной церькви, котру творять і румуноязычны парохії а монастырі на Україні.
Небезпека про теріторіалну цілость
„Тым, же румуньска церьков пропонує церьковну юрідікцію такым церьковным єдиніцям, конштатує очівидну небезпеку, же на Україні можуть быти поставлены мімо закон,“ повів митрополіта.
За його думками є то ясный сіґнал про україньскый парламент, як ся о україньскій політіці роздумує в Европі, і яке то буде мати дослідкы.
Митрополіта Клімент у своїм выражіню спомянув і то, же рішіня Священого сіноду Румуньской православной церькви може назначовати процесы, котры потенціално огрожують і теріторіалну цілость Україны.
„Не є ясным, ці бісідуєме о думці правной реґістрації подля україньскых законів, або є така штруктура вже зареґістрована в Румунії. В каждім припаді то представлює небезпеку нелем про церьковну цілость, але і про державну сувереніту на україньскій теіротії, котра є історічно звязана з румуньсков державов,“ повів митрополіта Клімент.
За словами митрополіты приклады не треба глядати далеко. „Єднакы процесы вже проходять на югу і выході нашой країны,“ повів митрополіта з тым, же тым вказав на пряме підпорядкованя штруктур Україньской православной церькви на теріторіях окупованых російскым аґресором під Московскый патріархат.
Мало реалных преспектів
Наперек вшыткому митрополіта Клімент не видить барз реалным, жебы на Україні досправды могла діяти Румуньска православна церьков на Україні.
„Но у тім вшыткім є іщі єден найважнішый фактор – віра і реліґійны прінціпы тых православных етнічных Румунів, котрым передложена є тота вабива пропозіція перед лицьом надходячіх проб і можливого переслідованя,“ підкреслив.
„Каждый, хто знать церьковну сітуацію в україньскых румуноязычных реґіонах, буде согласный, же якраз тот фактор в теперішній етапі зохаблять такій ініціатіві барз мало реалных перспектів.“
Верьховна рада хоче заказати УПЦ
Припоминаме, же Верьховна рада Україны іщі 19-го октобра 2023-го року схвалила, жебы на теріторії Україны была заборонена діятельность реліґійных орґанізацій, котры суть повязаны з Російсков федераційов. За таку власти поважують Україньску православну церьков.
Передкладану пропозіцію закона втогды в першім чітаню в 450-членнім парламенті підтримало 267 депутатів. 15 членів парламенту было проти, двоми ся стримали голосованя, а 17 не голосовало.
На теріторії Підкарпатя, котре історічно было повязане із Сербсков православнов церьквов, припадно з юрідічныма претензіями Прагы в меджівойновім періоді, дотеперь є мала підпора того, жебы парохії з храмами переходили із Україньской православной церькви до Православной церькви Україны, хоць існує ясный тиск державы на такы зміны.
Є вопросом, яке рішіня бы могли прияти підкарпатьскы православны віруючі в припаді, же Україньска православна церьков, до котрой теперь належать, зістане заборонена.
Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.