lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

СКТН хоче оголошыня 2025 Роком нацийональных меншын і упамятіня Выжньошлезской Траґедиі

Наталия Малецка-Новак Наталия Малецка-Новак
12. 6. 2024
» Вісти

Делеґаты Соспільно-Культурного Товариства Німців (СКТН) на Шлеску Опольскым приняли в минулу суботу апель, жебы оголосити 2025 Роком нацийональных меншын і упамятіня Выжньошлезской Траґедиі.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2024/06/235-perehlad-tyznia-nimci.mp3

В суботу 8. червця/юнія прошла стріча, што была підсумуваньом минулого рока діяльности Соспільно-Культурного Товариства Німців на Шлеску Опольскым. За єдну з найважнійшых подій Рафал Бартек, ведучый СКТН, узнал тото, што уряд Коаліциі привернул 15. жолтня/октобра три годины вчыня німецкого языка як материньского/меншынового.

«Знаме вартіст нашой культуры і традициі і тепер мусиме тот скарб, наш Гаймат, передати дальшым поколіням. Єм тіж вдячный, же маме молодых люди, котры тото розуміют, і же маме так активну молодіжну орґанізацию, Звязок Молодежы Німецкой Меншыны. Мусиме єднак дале підперати і уміцняти молодіж, бо днес нич не може быти бране як ґарантуване і вічне. Быти активным і діяти в сучасный спосіб – то мусит быти наше мотто, бо лем в тот спосіб можеме мати успіхы» – повіл Бартек.

Апель о рішыня Рока нацийональных меншын

Делеґаты выстосували апель до польского уряду, жебы оголосити 2025 Роком нацийональных і етнічных меншын.

«Апелюєме до польского уряду, жебы оголосити рік 2025 Роком нацийональных і етнічных меншын, котры жыют в Польщы. Внескуєме, жебы рішыти на тот ціль специяльный буджет, як тіж жебы рішучо звекшыти буджет державы презначеный на підпераня нацийональных і етнічных меншын. Такє рішыня польского уряду позволит підняти шор діянь і активности вказуючых, же інче то не чуже, як бесідувал архієпарха А. Носсоль» – чытаме в апелю.

В однесіню до ближучой ся 80. річниці закінчыня ІІ світовой войны делеґаты выстосували апель, жебы упамятнити «Выжньошлезску Траґедию», як окрислят ся злочын проти людям того реґіону по 1945 році.

Упамятніня Выжньошлезской Траґедиі

«В контексті тых подій не можеме забыти о траґедиі німецкого сходу, котрой частю є Выжньошлезска Траґедия, а котра досягнула наш реґіон і нашы родины. Был то час выполненый больом, терпліньом і стратами, котры фурт резонуют в нашых споминах і істориі. Апелюєме до членів СКТН, жебы спільно упамятнили жертвы тых траґічных подій. То наш моральный обовязок, жебы памятати і упамятняти тых, котры пережыли непредставлене терпліня. Памят о минулым є ключова, жебы будувати ліпше будуче» – написали авторы апелю.

Выжньошлезском Траґедийом окрислят ся період парох років од січня/януара 1945 рока. В тым часі жытелі Выжнього Шлеска зазнали особливого бестияльства зо страны Червеной Арміі та радяньскых власти, пак комуністичных власти Польской Народной Республикы. Приході Червеной Арміі товаришыли волны мордів, ґвалтів, рабуваня і вывезіня до катoржничой роботы в майнах і лаґрах на Сибірі десяткок тисячів жытелів Шлеска. Велика част інтернуваных николи не вернула. Жертвы совітскых репресий вмерли через хвороты, вымучыня або были вбиты. Новы народны власти помістили десяткы тисячів Шлезаків і шлезскых Німців в концентрацийных лаґрах під претекстом спілпрацы з нацистами, што переважно не было згідне з правдом. Соткы тисячів піддано брутальній нацийональній верифікациі, змушамы были выіхати за Одру. Тоты, котры остали, были репресийонуваны.

В дальшій части апелю чытаме: «Най нашы діяня будут свідоцтвом нашой памяти і пошаны для тых, котры стратили жытя, здоровля і хыжы. Разом можеме заховати памят о минулым і вчыти будучы поколіня вшыткых нашых мешканців, як важне є плекати мир і взаімну пошану».

В суботнім засіданю брало участ 91 зо 150 управненых делеґатів з цілого воєвідства та люблинецкого повіту (шлезскє воєвідство), якы согласно дали абсолюторию зарядови СКТН.

Соспільно-Культурне Товариство Німців на Шлеску Опольскым то найвекша орґанізация німецкой меншыны в Польщы. Чыслит понад 24 тис. членів. В минулым році 315 локальных кружків вело діяня в рамках самоурядовых дотаций, зорґанізували м.ін. Miro Deutsche Fussballschule, рецитаторскій конкурс «Молодіж деклямує поезию», цикль повітовых концертів ци 20. Дни Німецкой Культуры на Шлеску Опольскым.

Фот. historiapilchowice.pl

ShareTweet

Повязаны дописы

Высокопреосвященый Йона на одпусті у Водиці

11. 6. 2025

Новелизация меншыновой уставы, язык ненависти, Сойм Діти і Молодежы – темы стрічы Полномічника з меншынами в Кракові

9. 6. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}