lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Словакія припоминать собі День героїв Карпато-дукляньской операції

Першый раз памятный день припоминав ся у 2016-ім році.

Петро Медвідь Петро Медвідь
6. 10. 2021
» Вісти

На Словакії є 6-ый октобер в календарі памятным дньом. Припоминать ся День героїв Карпато-дукляньской операції, котра стала єднов із найкырвавішых операцій Другой світовой войны.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/10/102-perehlad-tyznia-den-heroiw.mp3

Перед 77 роками якраз ньов зачало ослободжованя теріторії днешньой Словакії од фашістічных окупантів. Під назвов День героїв Карпато-дукляньской операції 6-ый октобер першый раз припонинав ся у 2016-ім році. До року 2015 мав назву День жертв Дуклі, і до 1993-го року быв знамый під назвов День Чехословацькой людовой армії.

Святкованя на Дуклі і в Свіднику

Як каждый рік, і днесь, 6-го октобра 2021-го року, на пєтных місцях на Дуклі і в Свіднику, де є памятник армадного ґенерала Людвіка Свободы і памятник совітьскых героїв, одбыли ся пєтны акты, котры зачали о девятій дополідне.

На них были участны представителі державы, краю і самосправы, меджі іншым предеда Народной рады Словацькой републікы Борис Коллар, міністер обороны Ярослав Надь ці председа Пряшівского самосправного краю Мілан Маєрьскый.

„Треба ся ту каждый рік поклонити, мінімално з боку головных представителів державы. Є то барз важный одказ напрямом ку далшым ґенераціям, нашым дітям, бо покля народ не буде памятити свою історію, пак не має жадну будучность,“ повів председа парламенту.

„Каждый день мусиме собі припоминати, яке маєме щастя, же од 1945-го року на нашій теріторії не была война,“ зазвучало в приговорі міністра обороны.

На події были і Воздушны силы Озброєных сил Словацькой републікы. Міністер обороны уділив Памятну медайлу міністра другого ступня Франтішкови Орловскому, котрый ся придав ку партізанам як 16-річный.

День, коли граніцю перекрочів Свобода

Карпато-дукляньска операція, котра была частьов шырше ведженой Выходокарпатьской операції, зачала рано 8-го септембра 1944-го року.

Вояци Першого чехословацького армадного корпусу в СССР під веджіньом ґенерала Людвіка Свободы перекрочіли граніці Чехословакії в просторі Дукляньского перевалу 6-го октобра 1944-го року. При тій нагоді святкує ся памятный день.

Операція скінчіла 28-го октобра 1944-го року і до історії записала ся як найвекша і найкырвавіша битва лінії выходного фронту, котра одбыла ся на теріторії днешньой Словакії.

В цілій Выходокарпатьскій операції, під котру належала Карпато-дукляньска і Карпато-ужгородьска операція, стратили войска Червеной армії 26 тісяч вояків, 84 тісяч было зраненых. Першый чехословацькый армадный корпус в ній пришов о 1630 вояків і понад 4000 їх было зраненых. Страты на боці націстічных войск были веце як 50 тісяч мертвых і зраненых.

Памятник на Дуклі

Домінантов народной културной памяткы Дукляньске битевне поле є Памятник чехословацького армадного корпусу збудованый у 1949-ом році подля пропозіції чеського архітекта Йосефа Ґруса.

При нагоді 70-ой річніці Карпато-дукляньской операції до ареалу дали копію оріґіналной скулптуры чехословацького вояка, котра там была первістно наіншталована, кедьже почас комуністічного періоду там намісто ньой была дана інша скулптура од Яна Кулиха, яка теперь находить ся в змодернізованых просторах выглядковой вежі Дукля.

Жрідло фотоґрафії: Ярослав Надь.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Автобусом з Крениці до Бардийова? Быти може

2. 2. 2023

Неє згоды, жебы одобрати выборчу привілегію меншынам

1. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Нештоденны істориі – Лемковина

Навернутя під єдну стріху

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні