По закінчіню Святой штиридцятніці в пятніцю перед лазарьовов суботов на Літурґії оперед посвященых Дарів співаме: душеполезную совершивше четыредесятніцю. Кідь сьме закінчіли душехосенну штитидцятніцю, то є тот час приготовліня, час Божого лічіня нашых душ, як учіть св. Василій. Кідь сьме го выхосновали, приступме теперь ку пережываню страстного тыждня і празднику Пасхы. Страстный тыждень є опереджованый двома радостныма днями – воскресіньом Лазаря і вступом Ісуса до Єрусалима. Ісус приходить до Віфтанії воскресити Лазаря, жебы вказати, же Він є правдивым Богом і правдивым чоловіком. Як чоловік звідує ся – де сьте го положыли, як Бог своїм голосом говрить – Лазарь, подь вон, выводить го із гроба. Лазарь хоць штири дні перебывав в гробі, послухав голосу свого Сотворителя і выходить. А як є чудо довершене, Ісус наказує там стоячім: розвяжте го, най ходить. Властныма руками ся пересвідчте, же він є жывый, же то не дух. Но і наперек тому, так велкикому чудесному ділу, дакотры не увірили. Ісус хоче назначіти вшыткым, же так як воскресив Лазаря, і сам мать владу воскреснути із мертвых і воскрести каждого при своїм другім приході. Но народ поділив ся. Головно начальникы выбраного народа, не лем же не увірили, но установили убити і Лазаря бо про нього много увірило в Хріста. Так сьме свідками того, же тото добродійство Ісуса выкликує розділіня. На котру сторону ся чоловік придасть. Ці на сторону Хріста або проти Хріста? Тото розділіня є в цілій історії од сотворіня світа і в історії Церькви. Тото діє ся і в нашім жывоті. Кажде словов і діло Хріста выжадує реакцію – приятя або одшмаріня. Тот світ, о котрім Ісус повів: приходить владыка того світа, ку мі не мать нич, тот світ, неприятельскы наставленый проти Хріста і його словам, старать ся і нас стягнути на свою сторону до неслухняности, до погорджіня Божым словом, Божыма заповідями. Прото просьме, жебы і подія Воскресіня Лазаря была нам на хосен. Жебы сьме сі усвідомили, хто є тот ку нам говорячій, же є то жывый Бог, котрый є нашым Сотворительом, нашым Спасительом, жебы наше рішіня было все на сторону Бога і його Слова. І жебы і о нас наповнили ся слова повіджены Марті перед воскресіньом Лазаря: Я єм воскресіня і жывот, хто в мене вірить і кебы умер, буде жыти, віриш тому? Слава Ісусу Хрісту!