«Слово» – Пята постна неділя – неділя, 9.00 год.

Помаленькы ся приближуєме ку завершіню Святой штиридцятніці. Перед нами є уж послідній тыждень і в пятніцю завершуєме Святу штиридцятніцю, як то і співаме на богослужінях: Душеполезную совершивше четыредесятницу.

Євангеліє днешньой неділі нам росповідать, як Ісус прибилжуючі ся ку Єрусалиму одкрыто бісідовав із своїма учениками о своїм понижіню, высміваню, терпіню і смерти од начальників Ізраїльского народа. Но втогды апостолы Яков і Йоан окреме од іншых приходять за Ним і просять: Хочеме, жебы-сь нам выповнив тото, о што тя будеме просити. А Ісус хоць знав, што они задумують, предці давать їм вопрос: А што такого просите? А Они: Дай нам сидіти в твоїй славі єдному на право, другому на ліво. Но Ісус реаґує: Не знате, што просите! Ці можете пити чашу (терпіня), котру я пю? Або быти покрещены крещіньом, котрым я крещу ся? А они одповіли: можеме. Ісус їм повів: І тото буде, будете пити мою чашу, але дати вам сидіти, як просите, не є моє діло! Тыма словами Ісус подав їм лік на їх хвороту: любоначалія – тугы по моци, по славі, по першости. А іншы, як тото чули, мерзили ся на тых двох. Але не зато, жебы они ліпше розуміли Царьство Боже. Они ся мерзили, бо Яков і Йоан хотіли мати векшы выгоды, як іншы. А так їх гнала зависть.

Так видиме, же хоць Ісус понад три рокы учів своїх учеників, кідь уж мали быти самы учітелями, они зістають лем якбы на початку учіня. Но Ісус не гасить того згасинаючого кнотика. Як добрий лікарь такой понаглять ся знову подати лік. А то як тым двом, так і іншым апостолам. Ту говорить, хто хоче мати першость, най не поступує подля звычая поганів, котрых владарі через тіранію і міць давають знати о своїй владі і вымушують од іншых акцептацію і решпектованя. Але говорить ученикам, же хто хоче быти великым, тот най буде з погляду того світа маленькым, най буде рабом вшыткых. Ісус мав теперезливость із апостолами, наперек їх слабостям, недостаткам.

Днешню неділю маме і память преподобной Марії Еґіптьской, котра тыж є такым прикладом Божой терпезливости. Она од 12 років жывота одышла із дому і 17 років жыла роспусным жывотом. Но потім ся покаяла і 47 років жыла на пустыні і набыла велику святость. Ісус не догасив тот кнотик і не доломив той терстины. Мав із ньов терпезливость. Так мать Бог терпезливость із нами і нашыма гріхами, слабостями, недоконалостями. Наперек нашым паджіням Бог не отчаявать ся (не тратить надії) на наше спасіня, жебы і мы сами не падали до безнадійности, але теперзливо приїмали лікы, котры Бог у своїй великій любви ку нам нам предкладать, покля тырвать час благодати. Слава Ісусу Хрісту!

В неділю, 25. марца 2018 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян ЧСВВ. Повторіня 25. марца о 15.00, 20.00 год. і 26. марца о 2.00, год. за русиньскым часом.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Фото: Преподобна Марія Еґіптська. Жрідло: Wikipedia.