Голосник

Сорок років Солідарности. Дорога до спертя меншыновых прав в демократичній Польщы

17. вересня/септембра 2020 р. минят рівно 40 років од покликаня Незалежного Самосправного Професийного Звязку Солідарніст (дальше НСПЗ Солідарніст). Подіі з 1980 р. отворили пут не лем до побудуваня демократичного систему в Польскій Республиці, але дали можніст спертя меншыновых прав, в тым невызнаваной за комуністичного режіму лемківской етнічной меншыны.

Польща, хоц по закінчыню ІІ світовой войны стала ся офіцияльно, рішыньом комуністів, моноетнічном державом, фурт находила в своіх границях громадян, якы часто гноблены апаратом репресий тримали ся свого одвічного походжыня. В такым положыню были предовшыткым Лемкы, Русины. Великій рух Солідарности довюл до того, што з часом і меншыновы права были помалы респектуваны актуальном властю.

Ґенеза свободы

Нич дішло до основаня Солідарности, што одбыло ся 17. вересня/септембра 1980 р., пут до побудуваня того найвекшого антикомуністичного руху в центрально-східній Европі по 1945 р. был долгій.

Єдным з основных пунктів, котрый довюл до покликаня НСПЗ Солідарніст, были подіі з серпня/авґуста 1980 р., якы проходили в ґданьскій сточни ім. Леніна. 14. серпня/авґуста 1980 р. орґанізуваны были там дальшы страйкы, зорґанізуваны через Свобідны Професийны Звязкы Побережа. Товды тіж, окрем социяльных постулятів, першый раз міцно вказали ся політичны жаданя робітничой клясы. 16. серпня/авґуста покликано Меджезакладовый Страйковый Комітет, котрому проводил Лех Валенса. Ден пізнійше, 17. серпня/авґуста на брамі сточні вывішено таблицю завершаючу 21 постулятів.

Сила протестів з серпня/авґуста 1980 р. была так велика, же Польска Зъєднана Робітнича Партия примушена была зачати неґоцияциі зо страйкуючыма робітниками. Довело тото до підписаня тзв. Серпньовых договорів, што было 30. і 31. серпня/авґуста та 3. і 11. вересня/септембра 1980 р.

Як раз на основі выже спомянутых договорів 17. вересня/септембра 1980 р., представникы робітників з цілой Польщы покликали до жытя загальнопольскій НСПЗ Солідарніст. Результатом того было офіцияльне зареґіструваня звязку через суд.

Пізнійшый період діяльности звязку окрисляный єст званьом Великой Солідарности. То, як раз, при офіцияльных початках руху родили ся постуляты, якы мали значыня для нацийональных і етнічных меншын, в тым для невызнаваных аж до 1989 р. Лемків.

Постанова І Зъізду

В днях 5.-10. вересня/септембра і 26. вересня/септембра-7. жолтня/октобра 1981 р. проходил І Крайовый Зъізд Делеґатів НСПЗ Солідарніст. На ведучого выбрано Леха Валенсу. На зъізді было принятых вельо постанов і закликів. 8. вересня/септембра выдано заклик до люди працы Східньой Европы, в котрым апелювало ся на робітничы ґрупы в інчых державах социялистичного блоку до спільной борбы о свободу ґрупуваня ся. Кінцьовым ефектом зъізду был проґрам Солідарности під назвом Самоурядова Польска Республика.

На І Зъізді была принята основна постанова про нацийональны і етнічны меншыны, якы прожывали в границях Польщы. Што важне, в постанові но. 69/81 з 7. жолтня/октобра 1981 р. споминат ся на Лемків, котры офіцияльно в періоді по ІІ світовій войні аж до 1989 р. не істнували в комуністичній державі.

«Дбаючы на розвиток польской культуры, одкрытой на дідовизну інчых народів, выражаме волю вказаня не меньшьой дбалости о тото, жебы польскы громадняне, якы приналежат до інчых наций і етнічных ґруп – Білорусины, Циґане, Грекы, Литвины, Лемкы, Німці, Украінці, Татары, Жыды і інчы нациі, нашли в спільній отчызні з Поляками обставины до свобідного розвитку свойой культуры і передаваня єй дальшым ґенерациям», писало ся в документі. Дальше, делеґаты пояснили, што, принимаючы постанову, хотят остати вірны традициі Польской Республукы вельох народів. Писало ся в документі м.ін., што «богатство польской культуры то тіж реґіональны окремости, котры повинны быти плеканы».

На конец постановы додано, што Солідарніст спротивлят ся всякым нацийональным поділам і буде борола ся о ґарантуваня полноты громадяньскых прав вшыткых Поляків, незалежно од нацийональной приналежности або походжыня.

Респектуваня меншыновых прав

Подіі звязаны з народинами НСПЗ Солідарніст довели до того, што по подіях воєнного стану і формуваню ся демократичной польской державы під конец 80. років ХХ ст., політичны еліты памятали по кус і на нацийональны і етнічны меншыны. Старунок на громадян інчых нацийональности выникал з факту, што демократична держава повинна дотримувати в тій обшыри медженародны принципы і законы.

В грудни/децембрі 1988 р. была покликана в рамках Громадяньского Комітету при Ведучым НСПЗ Солідарніст Комісия Спілпрацы з Нацийональныма Меншынами. В роботах спомянутой Комісиі брали участ м.ін. Марек Едельман, Яцек Куронь, Боґуміла Бердиховска, Ян Юзеф Ліпскій, Збіґнєв Буяк ци Владимір Мокрый. На своім другым засіданю Комісия приняла документ під назвом: О потребах нацийональных меншын в Польщы. Комісия домагала ся тіж, жебы в новій конституциі были записаны меншыновы права. Звертало ся увагу на свободу материньского языка, основаня соспільных і приватных пунктів меншыновой едукациі. Была тіж піднесена справа беззаконного переселіня польскых громадян в 1947 р. Комісия домагала ся признати акцию Вісла беззаконном, в котрій был сзоснуваный принцип ґруповой одповідальности. Поставлено постулят, жебы держава не робила ниякых проблемів особам, якы будут хотіти вернути на землі, з котрых были депортуваны в 1947 р.

Пунктом, котрый довюл до демократизациі жытя в Польщы, были договоры Округлого Стола і пізнійшы выборы до Сойму і Сенату з червця/юнія 1989 р. Вєдно з приходом демокрациі, польскы політичны еліты постепенно, але не пильно, занимали ся справом нацийональных і етнічных меншын. Видимым фактом невеликого заінтересуваня меншыновыма правами ІІІ Польской Республикы было принятя закону про нацийональны і етнічны меншыны та про реґіональный язык аж 6. січня/януара 2005 р.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі