До найновшой історії Ґрекокатолицькой церькви в бывшій Чехословакії міджі найвызначнішы дії належыть і смутный про ґрекокатоликів „Пряшівскый собор“. Його 65-тый юбілей собі припомянеме 28-го апріля. З той нагоды на суботу 25-го апріля в Пряшові приготовлена є споминова стріча, котра одбуде ся в Театрі Йонаша Заборьского в Пряшові.
Сітуація церькви в Чехословакії по перевзятю властей комуністами у 1948 р. была штораз складніша. Найвеце наконець потерпіли католицькы чіны і ордены а Ґрекокатолицька церьков, котра ся дістала мімо закон. Вже перед „Пряшівскым собором“ была свобода єпіскопа Петра Павла Ґойдіча значно обмежена. То быв але лем зачаток страстей, котрыма мусив перейти він, но і його священици і віруючі.
Якымсь предступньом „Пряшівского собору“ быв тзв. „Малый собор“, котрый проходив 24-го апріля 1950 р. у Вышніх Ружбахах. Задачов было здобыти ґрупу ґрекокатоликів, котры бы робили на православізації ґрекокатолицькой церькви. Сама Православна церьков на тій події нияк не експоновала ся. Документы были допереду режімом приготовлены, но священици, котры ся там зышли, тото не прияли. Малый собор так скінчів фіаском.
Штири дні по тім зышов ся собор в Пряшові. Тот знаме як тзв. „Пряшівскый собор“. Взяло на нім участь 820 делеґатів (із котрых лем мінімум было ґрекокатоликів) і сто священиків. Ціль собору быв тот самый як у Ружбахах – приятя узнесіня, на основі котрого бы ся православізовала Ґрекокатолицька церьков. Текст маніфесту быв наміреный проти Католицькой церькви обще, не лем проти Ґрекокатолицькой церькви. Ґрекокатолиьцка церьков ся тым дістала до ілеґаліты. Єпіскопы, священици, але і много віруючіх, котры не хотіли прияти режімом передписане православіє, скінчіли в арештах, в урановых копальнях ітд. В арешті умер і пряшівксый єпарха Петро Павел Ґойдіч. Темный період, котрый приніс ґрекокатоликам і блаженых мучеників, тырвав цілых 18 років.
Із той нагоды в суботу 25-го апріля одбуде ся споминова подія в просторах новой будовы Театру Йонаша Заборьского в Пряшові. Од 15.00 год. буде проходити пресконференція, на котрій будуть участны преосвяченый владыка Йоан Бабяк, архієпіскоп пряшівскый і метролполіта Словакії, преосвященый владыка Кіріл Василь, секретарь Конґреґації про выходны церькви в Римі і сестра Маґдалена Суміласова, провінціална іґумена Конґреґації школьскых сестер св. Франциска. Од четвертой годины пак зачне святочный проґрам в рамках котрого будуть выступати з хоровым співом богословы, но приговорять ся і директор Інштітуту памяти народа Ондрей Крайняк, пріматорка Пряшова Андреа Турчанова і далшы. В рамках проґраму буде і премєра документарного філму „Пасха“.
Петро Медвідь
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА