Старостина старості обіцяла на мості

Раз

На сцену Закарпатского Областного Театру Драмы та Комедиі (скорше Росийского Драматычного Татру) 10. жолтня/октобра 2015 рока на 17. Фестівалю Русиньской Культуры Червена Ружа, окрем конферансєрів, вышло двох самоурядовых політыків і несподівано промовило по русиньскы. Першым з них был Ґєнадій Ґєнадійович Москаль, номінуваний Кыйовом, шеф закарпатской областной адміністрациі (в Польщы то одповідник воєводы, на Словациі – предсідатель крайового самоуряду), a другым был Зольтан Зольтанович Лендєль[1] – мер міста Мукачева.

Пан Москаль прочытал скорше зрыхтуваний русиньскоязычний текст, котрого змісту ани єм не зрозуміл. Подумал єм наперед, што то якыса романьска бесіда. Одраз чути было, же йому треба бы вчыти ся русиньского языка на початковых курсах. На жаль, в Ужгорді не нашол бы такых. Як шеф адміністрациі не забезпечыл основных прав Русинів до вчыня материньского языка на каждым щабли едукациі од початковой школы аж до унівeрситетскых студий… Але прецін маме войну. Зато Зольтан Зольтанович Лендєль пригварил ся, повіл русиньскій фиґєль і хотіл заспівати про тото, як то ся сіє команичку. Але сіяти команичку в октобрі?

Мушу додати в тым місци основну інформацию. Діяло ся тото вшытко на тыжден перед выборами до самоурядів на Украіні. Прото в театрі драмы та комедиі мож было і на такє шумне представліня попозерати. Передвыборчий час для політыків є надзвычайний. Годни они товды робити і тото, чого николи веце бы не зробили, а уж особливо в тым часі, коли сут нововыбраны і до новых выборів далеко. Обіцяют кажду обіцянку. Обіцяют не брати выплаты, заманят бізнес державныма замовлінями, люди рівном дорогом, хворым пожелают здоровля, паннам добрых мужів, а жобракам щестя. Навет нацийональным меншынам обіцяют… А власні што? Здогадал єм ся того, же шануваний Ґєнадій Ґєдандийович і чествуваний Зольтан Зольтанович на сцені театру драмы і комедиі в Мукачеві во славным граді Підкарпатской Руси обіцяли Русинам конкретне – нич.

Два

Конґрес Американьской Польоніі (КАП), оснований в сороковых роках 20. столітя в ЗША, єст федерацийом орґанізаций, котра єднат Американів польского походжыня. То консорциюм, котре є політычном репрезентацийом, яка намагат ся порішыти і забезпечыти інтересы такой 10-мілийоновой американьской соспільности польского походжыня. До того представлят американьскым властям справы Польщы і Поляків жыючых хоц-де. Історычні то в Америці польонійны орґанізациі вербували добровольців в час Великой і ІІ Світовой Войны, допомагали і зберали грошы на пропольскы ціли, орґанізували польскє шкільництво, костел і культурну діяльніст. В найновшій істориі конґрес скуточні лоббувал за принятьом Польщы до НАТО і Евросоюзу, а нескуточні за знесіньом візового обовязку для громадян Польщы, выбераючых ся за велику млаку.

Днес мал бы-м спомянути на єдну подію загальносвітовой міры, котрой сценарий покус припоминат тот, котрий ся розограл на дошках театру драмы та комедиі.

На осін 1944 рока, під конец войны, в вашынґтоньскым Білым Домі, перед президентскыма выборами дішло до стрічы урядуючого од трьох каденций президента – Франклина Деляно Рузвельта, з польском делеґацийом КАП. Діячам конґресу треба было знати американьскє становиско, як і пляны та рішыня в головных вопросах повоєнного будучого Полщы. Основне про них было спертя американьского президента для утверджыня границ польской державы, сохраніня державной незалежности і вельопартийной парляментарной демокрациі з ґварантуваном свободом выборів. Конґрес был неспокійний о тото, же хоц уж 6. січня 1944 рока совітска армія (довєдна з польском) почала освободжати землі передвоєнной польской державы, не могла ся на них одродити польска державна адміністрация. Проходили лем арештуваня і совітскы репресиі. Але Рузвельтови – кандидатови на президента ЗША в голові было передвыборче попертя польской соспільности. Мілийоны потенцияльных голосів – в Америці то не баґателя.

На стрічы великой тройці в Тегерані, під конец 1943 рока, американській президент, котрий мал Сталина за доброго чловека лем зато, што нон борол ся з гітлерівскыма Німцями, обіцял вынагородити труд і великы воєнны жертвы совітскым народам. Нагородом мали бы быти територияльны анексиі земель сусідів і сотворіня совітскых сателитів з держав середущой части Европы. Про такій можливий сценарий уж в Вашынґтоні голосно вороблі тюкали. Зато конґрес хотіл мати ясніст. Як то з Польщом буде?

Передвыборча гра єднако рядит ся своіма правилами. Вашынґтоньска аґенда склала ся, як раз, не лем не по воли Польщы, але і цілой східньой части Европы, в тым чыслі найбільше неґатывно для Русинів, на землях, на котрых жыли од віків. Представляла ся она так – выборы президента в листопаді (новембрі) 1944, друга стріча з приятельом Америкы – Сталином в резиденциі Потоцкых в Лівадиі, недалеко Ялты, на Крымі записана аж в лютым (фебруарі) 1945 р. Прото Рузвельт наказал в своім ґабінеті завісити велику карту Польской Республикы в передвоєнных границях. Коли польска делеґация ся зъявила, пороззерала ся по парадных просотрах і взріла перед очами розмалюване вшытко тото, што мали заміреме доєднати, было ясне. Што хотіли неґоцювати, мают в кышени. Остало лем кандидатови Рузвельтови дати попертя в його старанях о четверту президентску каденцию. В другу сторону, Конґрес Американьской Польоніі радо принял од нього чысленны обіцянкы – декляряцию підпоры, єдности, згоды, будуваня ліпшого будучого, медженародовой дружбы, невыкликуваня конфліктів і успішной спілпрацы.

Лем ци Львів, Луцк, Берест, Вільно, Новогородок і Барановичы будут в Польщы? О тото никотрий конґресович ани не сміл звідати. Франклин Д. Рузвельт в выборах достал праві 25 мілийонів голосів, конкурент Томас Едмунд Дюі праві 22 мілийоны. Історикы согласно признают, што президентом остал тот, за кым был КАП. Яка была ціна попертя? Американе карту Польшы купили лем за пару дулярів. Кошт того цирку был о вельо більший для гормадян Східньой Европы. Русины заплатили за тот американьскій deal з картом найвысшу ціну.

Три

В русиньскым языку функцийонує часослово оначыти. Коли бым старал ся записати вшыткы його значыня, то – беручы до громады з ріжныма суфікасами – вышол бы мі великій словник лемківскых часословів. Од часослова оначыти маме місценазывник онé, котрым можеме назвати кажду річ, звіря, ачий чловека. Можеме хоснувати до опису актывности, діянь і функций тых слів, котры зовут вшытко в тaкій спосіб, жебы не описати конкретні нич.

По признаню нобельской преміі італияньскому драматурґови Даріо Фо, єден з вызначных польскых писменників, жыючых в Італиі, прошений о коментар до той вісти, выкричал репортерови – А што мам оцінювати? Та, неє ниякой творчости того автора, то што мож оцінювати! Тото само міг бы-м выкричати і я, коли бы мене звідати про актывности репрезентантів Лемків до Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. Може ліпше ся вкусити в язык і повісти, же чул єм, што лем штоси оначат.

Двоє репрезентуючых лемківску етнічну меншыну, номінуваных премєром Польщы, єст при функциі уж долше як рік. Єден з них был покликаний при захованю неутрального підходу опозициі до номіната орґанізаций, котры заініциювали процес одкликуваня попередників. Штырі лемківскы орґанізациі, котры роблят головну роботу над сохраніньом і розвитком лемківской достоменности і языка, пояснювало товды, што коли єст опозиция до іх діянь, то най заґаздує она єдно з двох місц в комісиі, другє най оддаст тым другым. Коаліция поєднаных прицерковных православных зґрупувань, з репрезентантами Украінців і кісно спілпрацючыма з нима орґанізациями так званых колекцийонерів русиналий (музеалий, співанок, танців і хоц-чого) доєднала ся єднако о позбавліню і другого місця в комісиі реченых штырьох лемківскых орґанізаций, котры роблят головну роботу на збережыня і розвиток лемківской достоменности і языка. Як ся зъєднаній кояліциі, нерозуміючій принципів демокрациі, надале здає, своі репрезентанты в комісиі мали бы православным священникам, колекцийонерам і Украінцям з Лемківщыны придати значыня, славу і ґранты. Постулюваны скорше нима паритеты перестали нараз ся рахувати.

Хоц з єдным з репрезентантів стрітил ся на зачатку його діяльности предсідатель Стоваришыня Руска Бурса і в приятельскій атмосфері доєднал три конкретны пункты, котры репрезентант обіцял дотримати, два з них доднес не зреалізувал, а тот найтяжший демонстрацийно вломил. Зробил нарубы, не так, як обіцял робити. Зато репрезентанты жадают од вшыткых згоды, поєднаня, будуваня ліпшого будучого, медженародовой дружбы, невыкликувати конфлікты і успішной спілпрацы, так як президент Рузвельт перед выборами в 1944 році. Інформую теперішных репрезентантів – кєд дотепер ішы не придбали – найліпшы мапы Карпатской Руси можут си забезпечыти в професора Маґочія в Торонто.

Брати участ в стрічах з орґанізациями, котры не узнают русиньской етнічной достоменности, вєдно з тыма, котры презентуют і реалізуют ідеолоґічны ціли, принципіяльні сперечны з лемківскыма, в кінци з тыма, котры не узнают лемківского языка і русиньской літературы – єст даремне.

Представник Руской Бурсы міг бы прити лем раз єден на таку «мирну» стрічу і звідати од порога – котры орґанізациі дают підпору поєдному з теперішніх репрезентантів, де єст реґулямін стріч і ци не думают, же повинны на них запросити представників інчых русиньскых асоцияций зо світа? А од запрошеных на тоты стрічы чысленных Украінців вымагати одповід на пакєт вопросів – ци Украінці зачали признавати Лемків, Русинів за етнос, т.є. вызнаньом вшыткыма европейскыма державами і Сербском Республиком бездержавном нацийом, і ци признают они лемківскій язык за рівноправний і рівноцінний іх украіньскому языкови? А дале попросити, най бы єден з репрезентантів лемківской меншыны з комісиі зрезиґнувал, жебы на звільнене ним місце могли десиґнувати свого представника штырі орґанізациі, котре актуальна коаліция завлащыла?

Без дотримуваня принципів і домаганя ся одповіди на приведены горі конкретны квестиі, стрічы орґанізуваны репрезентантами сут лем провокуваньом штораз більшого конфлікту серед Лемків. Сут бодай лем позераньом на малювану сентиментом і ностальґійом мапу Лемковины, котра не мат ниякого однесіня до реальности. Безнадійным оначыньом оного, котре найуспішнійше знают робити політыкы, по котрых остают лем іщы більшы проблемы, як перед іх чысленныма каденциями. Сут як безперерывне выходжыня на фестівальовы сцены кланяньом ся і блянданьом хоц-чого. Конечні лем при тым хоснуючы стары добры американьскы взірці – деклярувану підпору, єдніст, згоду над поділами, будуваня ліпшого будучого, медженародову дружбу, невыкликуваня конфліктів і успішну спілпрацу… І за тото марне дзьванданя нарід на вас заголосує. Лем міркуйте, будете мати найменьше єден голос против.

[1] Лендєль (мад. Lengyel) – Поляк

В проґрамі вызвучалa співанка Джорджа Майкеля “Too Funky”, фото горі: карта.