Голосник

Старостове малых русиньскых сел роблять в часі пандемії, што можуть

Меджінародну турістічну стежку, котра іде через русиньске село Чертіжне в окресі Меджілабірці і веде до Польщі, забарікадовала польска армія. Через граніці ся не пущать. Подобный образ мож видіти в селі Полата, того самого окресу, де іщі недавно ходили цілый день авта з єдного боку граніці на другый.

І то є єден з дослідків пандемії коронавірусу, з котров воює цілый світ. Но малы русиньскы села на Словакії, котрых є векшына, мусять рішыти і омного складнішы проблемы в повязаню з пандемійов, як заблоковану граніцю.

Словацька влада выдала много наряджінь і, як повів про нашу редакцію Михал Секерак, котрый є старостом Баєровець, не думало ся при них на малы села. Фінанцованя малых сел є піддімензоване і мають што робити і за нормалных обставин, жебы выґаздовати з грошей, котры мають в розрахунку, і жебы село могло забезпечовати холем основны потребы і выбавленость про своїх жытелів. З таков сітуаційов, як теперь пришла, ся в бюджеті уж нияк не рахує.

Наперек тому днесь старостове і тых маленькых сел намагають ся про жытелів забезпечіти охранны маскы, а мають і далшы обвязкы. Наприклад, словацька влада приказала забезпечіти телефонічны лінкы, котры мають служыти на то, жебы мож было обїднати довоз стравы або іншу поміч про людей, котры не годны ходити вонка.

Контактовали сьме телефонічно старостів штирьох русиньскых сел, жебы нам побісідовали, што реално в селі суть способны робити і як помагають жытелям в тій складній сітуації.

Каждому возити їдло бы сьме не звладли

Село Чертіжне в окресі Меджілабірці належыть зо своїма 342-ма жытелями ку тым „векшым“, што до русиньскых сел, но в цілословацькім контексті є так само меджі такзваныма малыма селами, де належать вшыткы до 500 жытелів.

Староста Петро Трічак про редакцію повів, же охранны маскы од державы дотеперь не мали, но забезпечів, жебы їх в селі шыли. Меджі іншым їх шыла і старостова жена і каждый, хто маску не мав, міг єй од села дістати. Аж тот тыждень мають дістати охранны маскы од державы. Мають то быти маскы зо стріберным волокном. За словами старосты їх дістане каждый, хто має над 65 років. В селі є такых людей 115. Покля бы сьме раховали людей од 60 років, пак їх є аж 140.

„Далшый телефон теперь зряджовати не будеме. Люди мають чісло мого мобілного телефону. Все го мам коло себе. Не знаме моментално забезпечіти то, жебы ся каждому єдному в селі возило їдло. Але кедь мі хтось закличе, же потребує довоз їдла, знаме то такой забезпечіти,“ повів староста Трічак.

У Воліці ся урядує мімо уряду

В дословно неприємній сітуації застигла сітуація село Воліця, котре так само находить ся в окресі Меджілабірці. Сільскый уряд ся реконштруує і так старостка Моніка Рогальова мусить вшытко рядити в  присобленых условіях і дочасных просторах – нераз на дворі.

„Охранны маскы сьме шыли, дашто сьме і докупили. Наперед їх дістали люди, котры мають над 60 років. Теперь будеме давати маскы і решті нашых жытелів, котры ту мають тырвалу адресу. Докінця сьме дали маску і жытельови, котрый ту жыє, але не має ту тырвале перебываня,“ повіла старостка Рогальова.

В селі є офіціално записаных 284 жытелів. Волічане мають і склеп, де собі можуть купити основны річі, але як повіла старостка, не є проблемы, кедь їй люди закличуть, же дашто потребують принести. Так само говорить, же каждый їй може закликати на мобілный телефон і вшытко, што бы треба было довезти, выбавить она, або робітничка сільского уряду.

Не маме ту ани сіґнал

Валентівці в окресі Меджілабірці мають записаных на тырвале перебываня 42 людей, но за словами старосты Михала Фіркаля їх в селі жыє лем 33. В пензійнім віці, значіть тых найвеце огроженых пандемійов, є 7 жытелів. Пошту мають в Радавни над Лабірцьом.

„В селі не маме ани мобілный телефонічный сіґнал, не є ту ани інтернет. Кедь дашто треба выбавити, все мушу іти аж до Гуменного, вельо справ выбавлюю ани не за сільскы пінязі, котрых є мало, але за властны,“ бісідує староста Фіркаль. Крітікує, же ся запровадила діґіталізація, што до сельского урядованя, але на села як Валентівці, де не є ани інтернету, ани телфонічного сіґналу, ся не думало.

І він забезпечує про своїх жытелів вшытко сам. За властны грошы купив маскы і роздав жытелям села. В маленькім селі, де ся вже діти не родять, молодшы одходять за роботов гет, де не є ани властной церькви а правосланы служать в просторах бывшой школы, є сітуація досправды складна. Дотримовати вшыткы надяджіня, на котры нераз треба грошы, не буде легке.

До Баєровець ходить мобілный склеп

Контактовали сьме і старосту села Баєрівці Михала Секерака. Село із 285 записаныма жытелями є в Сабіновскім окресі.

„В Баєрівцях уже давно не маме склеп. Зато єм выбавив, же ту ходить мобілный склеп. Тот стоїть на веце місцях в селі, де собі люди з авта накупують, што їм треба а так само ся там роблять обїднавкы того, што їм треба привезти на далшый раз,“ говорить Секерак.

І він бісідує, же люди мають його телефонічне чісло, на котре можуть кликати, кедь їм дашто треба і староста їм то забезпечіть. Докінця то в селі не є нич нове. Уж і дотеперь мав староста штирьох аж пятьох старшых жытелів, котрым все забезпечовав і носив лікы, якы потребовали. Тото саме є днесь приготовленый робити і в припаді, же дакому буде треба принести потравины.

Ани в Баєрівцях не чекали, ці держава забезпечіть охранны маскы. Староста забезпечів їх шытя домашніма. Хто не мав маскы, міг собі їх пак купити за дві евра. Безплатно їх роздавати село не могло, кедьже мусило накупити матеріал, котрый не мали, жебы было з чого шыти. Секерак оцінив і фундацію телевізії TA3, котра теперь помагать фінанчно самосправам а помогла і Баєрівцям.

Жрідло фотоґрафії: Село Чертіжне.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі