lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Стащіньскый музей уж привітав навщівників. Суть в нім унікаты

Петро Медвідь Петро Медвідь
17. 5. 2021
» Вісти

Сельскый музей в Стащіні, Сниньского окресу, быв офіціално одкрытый у невембрі 2020-го року, коли одбыли ся святкованя ослободжіня села. Но з епідемічных причін першых навщівників привітав аж в місяці апріль того року, кедь ся увольнили обмеджіня.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/05/082-perehlad-tyznia-staszczin-muzej.mp3

Наповнити ідею сельского музея, котрый презентує жывот в тій области, ся Стащіну подарило по приблизно семох роках. По неуспіху із жадостьов о дотацію на його реконштрукцію зберали історічны артефакты і реконштруовали нехосновану сельску будову самопомічно.

Як про аґентуру TASR повів староста Стащіна Мірослав Бобер, котрый є і ініціатором думкы зробити сельскый музей, векшый інтерес о історічны артефакты з боку навщівників очекують почас літньой сезоны.

Каждый артефакт має свою історію, мають унікаты

„Цілый музей сьме робили може пять років. Вшытко сьме собі робили самопомічно і лем за сельскы грошы в рамках можливостей, по кус. Артефакты сьме зберали двоми, Мірослав Бураль і я,“ повів про аґентуру Бобер з тым, же автентічны ужытковы предметы їм люди із Стащіна і сел околіці давали радо безплатно.

Єдине, за што заплатили, была машынка на шытя, котра їх подля Бобера вышла на пять евр. Як підкреслив, збірка добовых артефактів їм росне безперестайно. В сельскім депозітарі мають і цілу деревяну хыжу із Тополі з унікатным сліпым комином, ці ковальскый пец із Колбасова, котрый є з року 1898.

Кедьже Бобер на здобываню музейных експонатів прямо брав участь, з каждым з выставленых предметів має повязану свою історію. Артефакты, котрых суть стовкы, документують войнову історію половины 20-го столітя, період узкоколяйовых штрек, жывоты жытелів позначены будованьом Старины і простый жывот містных.

Кедьже векшына ужыткового серсаму робила ся з дерева, легко доступного матеріалу, їх обмеджена доба тырваня з многых робить унікаты. Меджі такы належыть і свадбляна каста із зачатку 19-го столітя. „Такы артефакты не найдете в жаднім музею,“ говорить староста.

Пережыли войны і бандерівців

„Дотулили ся нас штири войны. Першов была Перша світова война, другов была такзвана Мала война меджі Мадярьском і Словакійов (мадярьско-словацькый конфлікт в 1939-ім році, позн. ред.), третьов была Друга світова война і четверта была проти бандерівців,“ пояснив Бобер, чом часть експозіції в сельскім музею є присвячена войновій історії.

Векшыну артефактів з Першой і Другой світовой войны, котрыма презентують обидві воюючі стороны, пожычів селу містный Клуб воєньской історії Годошік.

Будова, в котрій є музей, збудовали в році 1939, коли Стащін став частьов Мадярьска, і служыла фінанцам. По 1945-ім році служыла як поліцайна станіця, пак як станіця комуністічной „верейной безпечности“.

В 1990-ых рока в ній была засідалня сельского уряду і клуб пензістів, нехоснована была довгый час аж до взнику музея. Стащіньскый сельскый музей є одкрытый в середы і пятніці, но робітници сельского уряду привітають навщівників і в іншы дні.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Апостол – 2. неділя по Сошестві Святого Духа – неділя, 09.30 год.

25. 6. 2022

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

24. 6. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Русины вже офіціално третя найвекша меншына на Словакії

Угольный камін посвяченый. В Ґладышові внет стане нова церков

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

Віруючі трьох народностей Крижевацькой єпархії праздновали з владыком Міланом Стіпічом

Цикль авторскых стріч з проф. Павлом Р. Маґочійом

Коло Яна, коло Яна там дівчата ся сходили

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні