Стіґматізація

На еднім семінарі о штандардізації і пропаґації меншыновых языків єм од лектора чув думку, же меншыны бы не мали быти стіґматізованы. Вопросом є, што робити, покля собі на свої стіґмы меншыны звыкли, і векшына не має даяку лем так зречі ся стіґматізації.

Лектор поясняв то на прилкладах того, як вызерають таблы на означованя назвы села або міста в різных державах Европы. В припаді Словакії ці Чеськой републікы ішло о окремы таблы, меншы, сині, котры находять ся під таблов написанов в державнім языку. Польща має єдну таблу, де є наперед назва в дежавнім, під ньов назва в языку меншыны. Інтересный модел існує у Великобрітанії, де суть дві таблы єднако великы, єднакой фарбы, в єднакій вышці і єдина різніця є в тім, же по анґліцькы є табла на єднім боці драгы, і наприклад шкотьска табла є на другім боці драгы.

На прикладах хотів лектор вказати, же приступы ку меншыновому языку, значіть ку меншынам і хоснованю їх языків, може быти різный. Такый, котрый з них і їх языка може робити штось меншецінне, штось, што є додаткове – менше, в низшій вышці, іншакой фарбы або такый, котрый дає меншыну і їй язык на єднаку позіцію, як є позіція майоріты і майорітного – державного языка. Тот першый приступ означів са стіґматізацію меншыны і їй языка.

В тых днях зачасла быти чінна нова выголоска Міністерства внутрішніх справ Словацькой републікы, подля котрой таблы, котры означують назвы сел і міст в языку народностной меншыны вже не будуть меншы як были дотеперь, не будуть іншой фарбы як были дотеперь, а будуть єднако великы і єднакой фарбы як тоты, котры суть в словацькім языку. Міністер транспроту, котрый пожадав о тоту зміну резорт внутрішніх справ, собі думать, же теперь то буде комфортніше і европскіше. Я согласный. Но не вшыткы то так видять.

Істерію хопили дакотры коалічны депутаты, котры бісідують, же є то даремне выметаня грошей – як кібы не были омного вешкы, міліардовы тунелы, де ся грошы на Словакії страчають. Або, же міністер транспорту то зробив мімо коалічного договору, і же ся раховало зо всокочіньом status qou про меншыны – што уж є само о собоі стіґматізація, бо не знам собі представити, же при іншых темах бы собі власти повіли, же не будуть з нима рушати нияк, стачіть status qou, і не мали бы намагу зліпшыти условії в тій области. Припадно уж было мож дочітати ся і то, же лем буде рости напятя меджі майорітов і меншынами – притім то вшытко залежне як раз од тых, котры то бісідують, бо покля не будуть говорити о напятю, але будуть ся намагати то пояснити своїм воличам, майоріті, жадне напятя  рости не буде.

Но веце як того, што бісідують депутаты, котры уж за довгодобов традіційов народностной політікы на Словакії мають десь в ґенах записано, же стіґматізація є в порядку, а в порядку не є, кібы нараз пришло штось інше, бою ся того, што на то самы меншыны.

Так, як стіґматізацію мають в ґенах записану представителі майоріты, так єй уж якось в ґенах мають записану і представителі меншын. Нажаль. Люди собі вже привыкли, же стан, котрый ту є, меншы, іншой фарбы таблы, є дашто природне, і неприродне про них нараз буде тот стереотіп мінити. Кідь до того зарахую боротьбу з дакотрыма старостами в русиньскых селах, котры ся вшыткыма средставами боронили тому, жебы на їх селі была і русиньска табла, хоць то было зо закона обовязкове, кідь зарахую дакотрых шпекулантів, котры по інтервенції державных орґанів, якы бы їм могли дати за недотримованя закона штроф, дали наконець незаконно (sic!) таблу „русиньску“ писану латиніков, потім собі знам представити, што новелізація „выдумана“ міністром транспорту выкличе. І, чудуй ся світу, будуть то тоты самы арґументы, котры в тых днях слухаме і од коалічных депутатів, якы з тым не суть согласны – шкода грошей, нашто то, зробить то лем напятя…

Міністер транспорту Арпад Ершек звернув увагу на то, же зміны будуть проходити поступно, подля інтересу і фінанчных можливостей сел і міст, котрых ся то дотулять. Нихто не є примушеный зарань обїднати новы таблы, спокійно можуть в селах зістати іщі і тоты стары. То є одповідь про тых, котры бы зачали оперовати з фінанціями, причім я розумію і повно усвідомлюю собі, же в нашых малых русиньскых селах і сто евр, котры треба на новы таблы, може быти сума, котра ся тяжко в розрахунку глядать, кідь в тых селах і староста мусить мати іншу роботу, жебы мав з чого жыти, бо на даяку достойну выплату не є.

Но треба собі усвідомити і то, же стіґматізація в припаді народностных меншын і хоснованя їх языків не є якыйсь дар од Всевышнього, за котрый треба дяковати і котрый з нас робить напів святых. Стіґматізація в припаді народностных меншын є хворота в сполочности, котрой ся поступныма лічівыма продецударами треба збыти. Таблы суть єднов із лічівых процедур і покля собі то усвідомлять меншыны і майоріта, не буде мож бісідовати о даякім роснутю напятя, а навспак, о тім, же про напятя не суть причіны.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm. Жрідло фотоґрафії: pixabay.com.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА