lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Сто років од народжіня владыкы Іоанна Семедія

Петро Медвідь Петро Медвідь
26. 6. 2021
» З істориі
Сто років од народжіня владыкы Іоанна Семедія

В тых днях Мукачівска ґрекокатолицька єпархія торжственно припоминать собі сторічніцю од народжіня свого єпархы, котрый церьков вів од часів ілеґаліты і привів єй аж до часів слободы і новой незалежной державы.

Іоанн Семедій быв єпіскопом, котрый сохраняв статус церькви sui iuris, хоць атакы на статус єпархії пришли такой по обновліню церькви. Сохраняв русиньску церьков, а тым і русиньскый народ. Быв остатнім єпіскопом ілеґалной Мукачівской єпархії, а єдночасно першым офіціалным єпархом по обновліню той церьковной штруктуры.

Быв чоловіком, котрому по десятках років офіціалного неіснованя єпархії подарило ся розбудовати містну церьков, обновити і укріпити церьковны штруктуры, і котрый чув повязаня з іншыма єпархіями, про котрых была русинська Мукачівска єпархія Матірьов Церьквов.

Іоанн Семедій

Народив ся Іоанн Семедій 26-го юна 1921-го року в селі Мала Копаня, Виноградівского району (Севлюш до 1946-го року), на Підкарпатьскій Руси. У 1942-ім році закінчів ґімназію в Хусті. В тім самім році наступив на Ужгородьску духовну академію.

В році 1944 став добровольником і войовав у Чехословацькій армії. Пізніше быв демобілізованый, жебы міг продовжовати богословскы штудії, якы закінчів у 1947-ім році.  В тім самім році прияв з рук владыкы Теодора Ромжы рукоположіня на священика. Быв призначеный префектом і учітельом богословской академії в Ужгороді, єдночасно выконовав функцію нотаріуса єпархіалного управліня Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії.

Од року 1949, коли была совітьскыма властями офіціално зліквідована Мукачівска ґрекокатолицька єпархія, аж до року 1987 працовав в цівілных професіях, пак одышов на пензію. Но цілый тот час діяв в рамках підземной, ілеґалной церькви.

Тайный єпіскоп, єпарха

24-го авґуста 1978-го року в селі Оноківці, коло Ужгорода, од ґрекокатолицького владыкы Александра Хіры, котрый быв тайно рукуположеный на єпіскопа Теодором Ромжом і перешов собі комуністічным лаґром, дістав Іоанн Семедій тайны єпсікопскы свячіня. В януарі 1979-го року, по смерти апостольского адміністратора єпархії – Николая Муранія, Іоанн Семедій як єпіскоп зачав вести Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію в ілеґаліті.

Зміна пришла аж ку кінцю комуністічного режіму, по обновліню Ґрекокатолицькой церькви на Україні дня 20-го новембра 1989-го року. Хоць ту треба спомянути, же владыка Іоанн вже у 1987-ім році  брав участь в домаганях перед московсков владов, жебы признати Ґрекокатолицьку церьков.

О нецілый рік і пів пізніше, 21-го януара 1991-го року, дістав владыка Іоанн Семедій од втогдышнього Папы римского Йоана Павла ІІ. декрет о тім, же є Римом признаный як єпархіалный єпіскоп мукачівскый.

В тім часі на теріторії Підкарпатя были далшы высвячены єпіскопи – Іван Марґітич і Йосиф Головач, котры стали помічныма єпіскопами. У функції єпархы владыка Іоанн быв аж до 25-го януара 2003-го року, коли Папа римксый Йоан Павел ІІ. прияв його резіґнацію і владыка став ся єпіскопом – емерітом.

Умер 6-го децембра 2008-го року у віці 88 років, в 31-ім році єпіскопского служіня і 62-ім році священства. Похороненый быв 9-го децембра в роднім селі.

Єпіскоп обновы

Іоанн Семедій мав важну роль в рамках обновліня Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. За його періоду у функції єпархы подарило ся принавернути ґрекокатоликам дакотры церькви, котры по 1949-ім році хосновали православны, а так само церьковны будинкы, меджі котрыма мож спомянути наприклад і єпархіалный палац в Ужгороді, обновила ся богословска семінарія, зачали ся будовати новы храмы.

Єпархія по двогых роках офіціалного неіснованя під веджіньом свого єпархы нелем ожыла, але зачала і переквітати. За його веджіня єпархії зачав ся і процес, на кінцю котрого у 2001-ім році быв за блаженого выголошеный його святитель, владыка Теодор Ромжа.

Хранитель церькви sui iuris

Так само было важне його русиньске прямованя. По обновліню єпархії в 1989-ім році были такой намагы україньскых єпіскопів, жебы Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію підпорядковати під Україньску ґрекокатолицьку церьков, котра в тім часі мала свій центер у Львові.

В юні 1990-го року проходив в Римі Сінод єпіскопів Україньской ґрекокатолицькой церькви, на котрый пришов і владыка Іоанн Семедій вєдно з владыками Іваном Марґітичом і Йосифом Головачом, кедьже дістали запрошіня.

На сіноді быв владыка Семедій під тиском з боку україньскых єпіскопів, жебы його єпархія приєднала ся до складу україньской церькви.

В тій думці мали україньскы єпсікопи союзника – Івана Марґітича, котрый быв проукраїньского напряму. Многы проукраїньскы думаючі ґрекокатоликы Марґітича беруть за чоловіка, котрый войовав проти „сепаратізма“ втогдышнього веджіня Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії.

Владыка в тых нелегкых часах обновльованя церькви і нового возроджіня Русинів стояв на русиньскых позіціях. Не быв согласный з тым, жебы Мукачівска ґрекокатолицька єпархія мала перестати быти русиньсков церьквов sui iuris і підпорядковати ся україньскому Львову.

Доказав сохранити свою єпархію прямо під юрідікційов Рима, як тому все было, і кедь быв під міцьным тиском. Владыка тым нелем сохранив історічну Ужгородьску унію, з котрой русиньскы ґрекокатоликы вышли, але заборонив тым і скорій українізації церькви на Підкарпатю, што може доцінюєме аж днесь.

Владыка Семедій чув повязаня з єпархіями, про котры была Мукачівска єпархія Матірьов Церьквов. Такы повязаня чув і з втогдышньов Пряшівсков ґрекокатолицьков єпархійов, котра выникла одділіньом теріторії од Мукачівской єпархії. Брав участь на многых церьковных подіях в Пряшові, стрічав ся із владыком Йоаном Гірком, котрый быв в тім часі пряшівскым єпархом, і до пряшівской семінарії посылав в 90-ых роках 20-го столітя штудовати многых богословів із Підкарпатя.

Мойсей, што жыв правилами хрістіаньской любви

Ку сторічніці народжіня владыкы Іоанна Семедія была публікована і статя Миколы Рішка під назвов Мойсей Срібної землі. Дозволю собі цітовати дакотры высловы, котры характерізують жывот і душпастырьске діяня владыкы.

„Єпіскоп Семедій прямовав вшыткы намагы на надвязаня тісных контактів із представителями братьскых церьквей і іншых конфесій… Він жыв правилами хрістіаньской любви до тых, што у свій час взяли маєток нашой церькви, і вірив, же Боже Провидіня приведе до нового возроджіня нашой праотцьовской віры. Вшыткы остры углы, непорозумліня і конфлікты з православныма братами він старав ся вырішовати сам.“

„В часі веджіня Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії єпіскопом Іоанном парохіаны звыкли на то, же меджіреліґійны конфлікты рішыли ся як бы самы і парохіаны жыли релатівно спокійно, не было такых острых конфронтацій як на Галичіні. Малохто знав, же вшыткы напругы меджіцерьковной і внутрішньоцерьковной боротьбы зосередили ся в єднім сердці малого росту чоловіка, но з великым люблячім сердцем. Він єднако любив своїх, як і тых, што ненавиділи його,“ пише Микола Рішко.

„На нашій благословленій Срібній землі Іоанн Семедій став носительом вселеньской церьковной традіції, а як вірный сын свойой землі – тварьов нашого русиньского народа.“

В році 2016 быв владыкови Іоаннови Семедійови одкрытый памятник в його роднім селі Мала Копаня. Посвятив го втогдышній мукачівскый єпарха Мілан Шашік.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

До 120. річниці народин байкаря Миколая Буряка

До 120. річниці народин байкаря Миколая Буряка

21. 5. 2023
Перед 80-ма роками народив ся Володимір Фединишинець

Перед 80-ма роками народив ся Володимір Фединишинець

9. 5. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні