Доднесь іщі єкзістує ідніаньске племя Пірагів, а може є такых веце, котре є майже абсолутно ізоловане од цівілізації. Жыє десь в амазоньскій джунґлі, жыє такым самым способом жывота, як і перед тісяч ці веце роками, тото племя не бісідує іншак, лем властным языком і його язык знають трьоми люди на світі. Значіть, кідь хочете дашто знати о Пірагах, сьте одказаны на трьох „говорців“, котрых тото племя має. Іншак ся о них не дізнате майже нич.
Єдным із тых говорців є Даніел Еверет, котрый ку Пірагам одышов у 1977-ім році як місіонарь. Пережыв з нима дакілько років. Днесь є єдным із найвызначнішых антрополоґів і лінґвістів, котрый атакує теорію Хомского о універзалній ґраматіці і ґенетічній основі людьского языка. Міджічасом Еверет, котрый пришов хрістіанізовати Пірагів, коло Пірагів о віру сам пришов. Нич на тім, же покля хочете дашто знати о тых Індіанах, є єдным із мала людей, котры вам можуть подати найдосправдовішы інформації. Самы ся вам не выповідять, бо они не розуміють вам і вы не розумієте їм.
В такых припадах треба „Богу дяковати“, же є холем даякый Еверет, котрый годен говорити за них. Но і так ся все тисне вопрос, ці є вшытко, што бісідуює, досправды так, або то є лем інтерпретація, котру чоловік бісідує на основі даякых фактів пространсформованых до собі і нам зрозумілого образу. А основный зіставать так ці так іншый вопрос. Нашто треба говорців народу, котрый ся з вами дорозуміє, і котрый жыє посеред цівілізації і знає ся выповісти сам?
Єднов із шпеціфічностей україньской пресы є, же кідь пишуть о Русинах, простор діставають різны „говорцьове“, котры із Русинами не мають нич довєдна. Міджі тіпічны приклады в тім множестві статей, розговорів, котры мають лем єдну задачу, вказати, же цілый русиньскый рух є лем політіка Москвы, дашто, што має быти проти Україны, і „нормалны“ Русины знають, же суть Українці, стачіть спомянути дві мена, котры діставають величезный простор докінця в рамках „покровителя“ свободы – Радіа Свобода. Суть нима Петро Тима із „Об’єднання українців у Польщі“ і журналіста, писатель Олександр Гаврош із Ужгорода. Тоты діставають простор, жебы бісідовати о тім, хто суть Русины (припадно окремы Лемкы), тоты діставають простор, жебы пояснити нашы позіції, хоць, на розділ од Еверета, образно повіджено, „з нами не прожыли ани єдного дня“, а навеце, їх службы говорців Русинам не суть потрібны.
Русины жыють посеред цівілізованых народів, мають свій язык, но знають бісідовати і в языку державы, в котрій жыють, много раз і в далшых языках. Хто хоче, знать ся із нима добісідовати. Хто має досправдовый інтерес знати о позіціях Русинів, о тім, чім ся чують быти, яка їх історія, култура, тот їх може ословити, прийти до них, і дістати реалны інформації, на основі котрых собі може зробити свій образ. Маємє властны орґанізації, властных лідрів, властных науковців і нихто за нас на основі позорованя од свого компютера, на основі своїх кавярньовых діскузій із цімборами, засліпленый властным націоналізмом, не має чом бісідовати. Мы так само з позіції своїх орґанізацій не бісідуєме о тім, хто суть іншы народы і жадна ґазета бы не пришла за головов русиньской орґанізації, жебы дашто повів о Словаках, Поляках, Українцях, ці то они досправды суть, ці то лем політічна гра.
Лемже, тото вшытко бы было на своїм місці втогды, покля бы україньскым медіям ішло досправды о то, жебы ся „вырівнати“ якымсь способом із русиньскым вопросом. Кідьже в тій грі іде о то одписати Русинів, пак не мож ословльовати русиньскых лідрів, лем україньскы „особности“, котры то пояснять так, як то треба пояснити.
Даніел Еверет по роках признав, же вдяка жывоту міджі Пірагами одышов од віры, стратив єй, стратив Бога. Рокы тырвало, покля то признав сам перед собов, і покля то пак признав і перед світом. То, же нашы „говорцьове“, котры суть способны стораз на обїднавку без фалатку сумліня повторяти лож будьякого характеру, найгрубшого зерна, на конто Русинів, стратили Бога вже давно, є ясне і без того, ці то собі і нам даколи признають.
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)
Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА