Сумар дня 6. марця 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 6. марця 2023 р.

Авкция рисунків Юрия Новосільского

В четвер 9. марця буде мож ліцитувати працы на папері авторства Юрия Новосільского. З нагоды ювілею сотной річниці народин артисты на авкцию Польского Авкцийного Дому трафили його 24 рисункы. Як мож чытати в описі авкциі, ювілей Юрия Новосільскочо єст нагодом до близшого присмотріня ся його вынятковій артистичній дорозі і до популяризуваня понадчасового доробку. До авкциі прирыхтували дальшу колекцию прац в обшыри сакральной тематикы – серед них находят ся м.ін. проєкты ікон. Сут і позициі о світскым характері, такы як алеґорична сцена з 50. років і декорацийный абстракцийный ляндшафт. Авкция «В сотну річницю народин Юрия Новосільского. Колекция прац на папері» одбуде ся 9. марця о год. 19.30. Ціны поєдных рисунків сут естимуваны на од двох до трицетьох тис. злотых.

100. річницю народжыня Григория Пецуха припомне Округовый Музей в Новым Санчы

В 2023 р. споминаме 100. річницю народжыня лемівского різбяря Григория Пецуха (1923-2008). Артиста родил ся во Фльоринці. Його жытя было богате в народну творчіст, творил в дереві, камени, глині і ґіпсі. Брал участ в веце як 100 ґруповых і 20 індивідувальных выставах в Польщы і за границьом. Найважнійшым твором Пецуха присвяченым лемківскій справі был памятник партизантів і «добровольців» до Червеной Арміі і Народной Ґвардиі, якій в 1963 р. станул в центрі Устя Руского. Одкрытя пямятника з інскрипцийом по лемківскы зъєднало на долгы рокы Лемків, котры пришли з Лемковины, з выгнаня, Америкы, Совітского Союзу і Чехословациі. Памятник авторства Пецуха стоіт в Устю доднес. В 100. річницю народжыня і в 15. річницю смерти артисту припомне і Округовый Музей в Новым Санчы. Выстава пн. «Поворот до себе. Григорий Пецух» буде одкрыта 17. марця в Ґотицкым Домі в Новым Санчы і буде доступна до 27. мая тр. Окрем творів Пецуха на выставі будут презентуваны важны для него рисункы Никыфора і пейзаж рідного села Фльоринка.

«Писаны скалы – пописаны стіны. Як не лем в Карпатах записати ся в істориі»

Академія Res Carpathica просит на стрічу з проф. Ярославом Коморовскым пн. «Писаны скалы – пописаны стіны. Як не лем в Карпатах записати ся в істориі». Стріча пройде в тоту середу, 8. марця, о 18.00 год в Центрі Інформациі ім. Яна Новака-Єзьораньского в Варшаві.

Зміны в Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів

Музей Дворы Карвациянів і Ґладышів має нового директора. Остала ним Катажына Шепєнєц. Номінацию отримала в Выґєлзові в часі стрічы директорів інституций культуры малопольского воєвідства. На стрічы присутный был і Здзіслав Толь, бывшый вельорічный директор реченого музею. В подякуваню за своі заслугы на тым становиску Здзіслав Толь отримал Срібрный Медаль «Заслуженый Культурі Gloria Artis», признавный міністром культуры і нацийональной спадковины. Як подала на стірчы Івона Ґібас, членкыня заряду воєвідства, ґорлицкій музей стал єдном з важнійшых культурных візиток реґіону. Інституция фунґує в понад двадцетьох памятниковых обєктах архітектуры, на обшыри штырьох місцевости ґорлицкого повіту. Одвиджаючы можут корыстати з богатой оферты ґалерий штукы, етноґрафічного парку ци унікатной в скали державы Мазярской Загороды в Лоси.

Джерело фотоґрафіі: visitmalopolska.pl (Пецух в працовни – яр 1970. Фот. Владыслав Вернер)