Сумар дня 8. марця 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 8. марця 2023 р.

Засідала меншынова Комісия

В понедільок 6. марця в Братиславі одбыло ся перше того рока, а на загал – 48. засіданя Комісиі про Нацийональны Меншыны і Етнічны Ґрупы Рады Влады Словацкой Республикы. Серед пунктів засіданя, котрыма занимала ся комісия, была м.ін. бесіда про проблематичне фунґуваня Фонду на Підпору Культуры Нацийональных Меншын, значыт орґану, котрый приділят дотациі на реализацию меншыновых задач. Представничка Міністерства Заграничных Справ і Европейскых Справ СР Барбара Ілкова представила на засіданю результаты пятого Рапорту з реализациі Словацийом постанов Рамовой Конвенциі Рады Европы о охороні нацийональных меншын. Выникат з него м.ін., што держава повинна зліпшыти ефективніст механізму на підпору культуры нацийональных меншын. На засіданю был представленый і рапорт про меншынове высыланя за 2022 рік. Представникы меншын подали своі заувагы до реализациі того обовязку през RTVS. На засіданю дискутували і про рыхтуваня Комісийом, і так само урядом полномічного влады СР про нацийональны меншыны, Оцінюючого Рапорту про підпору культуры нацийональных меншын. Наступне засіданя Комісиі пройде в маю.

Лемківска поезия на салонах

В неділю 12. марця в Старым Театрі в Кракові вызвучыт лемківска поезия. Вершы Петра Мурянкы, Володислава Грабана, Олены Дуць-Файфер, Павла Стефановского і Стефаніі Трохановской презентуваны будут в рамках Краківского Салону Поезиі. Выбір вершів походит з найновшой антолоґіі лемківской поезі пн. «Вертаня», в котрым поміщены сут тіж тлумачыня на італияньскій язык авторства Сільвіі Бруні. Вершы, при музичній асисті Марка Шлезера (фортепіан) і Яна Каліновского (віолончеля), зінтерпретуют акторы Наталия Стшелецка і Ґжеґож Лукавскій. За сценарий видовиска оповідат Галина Ярчык.

О іконах з Лемковины в ЗША

Ден скорше і тисячы кілометрів дальше – в Сан Дієґо в ЗША, Катажына Вінніцка, історичка штукы, кустошка Історичного Музею в Саноку, выголосит выклад про лемківскы іконы, што находят ся в колекциі Історичного Музею в Саноку – є то єдна з найвекшых церковных колекций в Польщы і в Европі. Прелекцию зорґанізувал Польскій Артистичный Салон в Сан Дієґо в Каліфорни. Друга част выкладу тыкала буде творчости Здзіслава Бексіньского, єдного з найбарже знаных сучасных артистів, котрого цілый артистичный доробок находит ся в Історичным Музею в Саноку – є то пару тисячів образів, рельєфів, різб, рисунків, ґрафік і фотоґрафій. Суботній прелекциі товаришыл буде выступ білоруско-норвежского гушляря Александра Рыбака.

Ремонт центра міста

Місто Ґорлиці поінформувало, што зрыхтуваный был конкурс оферт для выбраня фірмы, котра займе ся будовляныма роботами в центрі міста. Пляны сут обшырны, бо обнимают ремонт трас улиці Врублевского, Ціхой, Пєкарской, Карвациянів, а тіж перебудову цілого тротуару – улиці 4. Мая. Окрем выміны знищеной верхньой верствы, в проєкті є побудуваня малой архітектуры, перебудова підземных інсталяций та вельо новых рослинных насаджынь, змінит ся тіж орґанізация руху. Оферты мож складати до 22. марця.

В Лабовій буде Терапевтичный Парк

Ґміна Лабова оголосила конкурс оферт на будову Терапевтичного Парку в Лабовій. Має то быти місце стріч жытелів села, стрефа одпочынку для пациєнтів Центра Регабілітациі в Лабовій, котрый находит ся при пляци, де плянуют парк, а тіж новый пункт на туристичній мапі Сандеччыны. Головным мотивом парку буде пляйстер меду, з котрого знана є ґміна. В парку плянуют вознести м.ін. амфітеатр, выставовы пункты, солянкову інгаляторию ци зовнішню силовню. Парк має быти готовый до осени будучого рока.