Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 8. мая 2024 р.
Выбрали владу ґорлицкого повіту
Вчера проходило перше засіданя Рады Ґорлицкого Повіту VII каденциі. Вшыткы радны зложыли шлюбуваня, выбрали Заряд Ґорлицкого Повіту, старосту і його заступцю. Право і Справедливіст вказало, же з 12 мандатами в раді має абсолютну владу в ґорлицкым повіті. Староста, його заступця і цілый заряд обсаджено представниками той партиі. Ведучым Рады Повіту остал Кжыштоф Заґурскій, якій отримал 12 голосів, значыт докладні тілько, кілько має в раді мандатів Право і Справедливіст. Контркандидат – Вітольд Кохан, отримал 11 голосів. На старосту голосували медже Мирославом Вальонґом а Станіславом Кашыком. Выграл представник ПіС-у – Мирослав Вальонґ, котрый на свого заступцю запропонувал Марціна Кшеміньского. До Заряду Ґорлицкого Повіту выбрано: Кжыштофа Фльондро, Боґуслава Бохенка і Марека Людвіна. Кандидатура посліднього выкликала контроверсиі, зато же Марек Людвін не єст радником, а статут ґорлицкого повіту не передвидує покликуваня членів Заряду споза рады. Через тото пару радників на момент голосуваня за Людвіном опустило салю засіданя, зас радный Станіслав Кашык заповіл, же зголосит справу малопольскому воєводі. Вшытко было записане в протоколі.
В польковицкым повіті без змін
Так само в віторок 7. мая проходило засіданя радных польковицкого повіту. Согласно заголосували за черговом каденцийом дотеперішнього старосты – Каміля Цюпака, а його заступцьом остал Лемко – Ян Войтович, черговый уж раз на тым становиску. В 17-особовій раді повіту нашло ся парох дебютантів. Вшыткы радникы были зашлюбуваны вчас вчерашньой сесиі, котра заінавґурувала нову каденцию. Польковицкій староста заповіл, што буде продолжал вшыкты інвестициі по ґмінах та што не змінят ся його підхід, кєд іде о підпертя осіб з неполносправностями – каденцию зачынают од інвестициі в страну помочы дітям з неполносправностями та од інвестиций звязаных з безпеком дорогового руху, буде перебудова доріг і пішників. Основным буде тіж позысканя зовнішніх середків в рамках середків Державного Пляну Одбудовы і реализуваня великых повітовых інвестиций з тых грошів.
Мандаты за ізду по лісі
В наслідстві веденой через майовый долгій вікенд акциі Лісовой Стражы «Маівка» наложеных было 21 мандатів і веце як 100 напомнінь для шоферів порушаючых переписы о заказі візду до лісів. Акция ведена была лісовыма стражниками з Балигороду, Тисной і Команчы при підпертю функцийонерів поліциі. Затримано і покарано ґрупы шоферів тереновых авт, якы нелеґально іздили глубоко в лісі. Найвысшы допущены переписами фінансовы кары достали тоты, котры розъізджали ліс при пішым шляку, што веде з Балигороду через Бердо в страну верхів Дурна і Лопєнник. Акция підкарпатской лісовой стражы тырват до 9. мая.
Варшава одкрыта для поезиі меншын
Од початку того тыжня в публичным просторі Варшавы мож найти плякаты і більборды презентуючы м.ін. лемківску поезию. Верш «Покус» Олены Дуць-Файфер нашол ся при інчых презентуваных в рамках медженародного фестівалю «Вершы в місті». Фестіваль презентує найновшу европейску поезию. Тогорічна едиция проходит під гослом «Зміны». Чытачкы і чытачы можут познати вершы, котрых темом – в особистым, родинным, соспільным ци політичным жытю, сут зміны в технолоґіі ци зміны климату, вкінци – зміны, якы для тіла і думаня приносит час. В рамках фестівалю, окрем презентуваня поезиі в шыроко доступным просторі, заплянуваны сут додатково поетицкы прогулькы, перформативны діяня і інчы. Фествіаль «Вершы в місті» орґанізуют европейскы інституциі культуры і культурны одділіня амбасад зосереджены в сіти Нацийональных Інституций Культуры Европейской Уніі та місто Варшава.
О Русинах з Войводины в Кракові
Уж в найблизшый четвер 9. мая в Кракові пройде авторска стріча з др. Томашом Квоком, автором книжкы «Войводина і єй Русины. О языку, культурі і істориі войводиньскых Русинів». Стрічу буде вюл др Рафал Маєрек. Стріча одбуде ся в Леа Бістро о 18.00 год., а єй орґанізаторами сут Інститу Славяньской Філолоґіі Ягайлоньского Університету, Книгарня Академіцка і Леа Бістро. На стрічы буде мож купити книжку, побесідувати з автором і познати іщы ближе Русинів з Бачваньской Руси.