Сумар дня на 1. квітня/апріля 2021 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 1. квітня/апріля 2021 р.

Вмер Павел Стефановскій (1932-2021), вірный сын лемківской землі

Вчера лемківска громада отримала смутну інформацию, што помер Павел Стефановскій, заслуженый діяч лемківской культуры, писменник, журналиста, етноґраф, політик і громадскій діяч. Покійный вродил ся 3. марця 1932 р. в Білянці при Ґорлицях. В рамках акциі «Вісла» был выселеный на Нижній Шлеск. В 1956 р. заанґажувал ся в соспільну діяльніст. Намагал ся основати соспільну орґанізацию, яка бы репрезентувала інтересы Русинів в Польщы. Коли власти рішыли, што єдиным місцьом, де Лемкы мали бы вести активніст, єст выключні украіньска монополистична орґанізация (УСКТ), так спілорґанізувал при ній так звану лемківску секцию. В 1959 р. вернул на Лемковину. Был єдным з ініцияторів будовы устяньского памятника в чест партизантам з Лемковины і «добровольцям» до Червеной Арміі. Орґанізатор двох фестівалів лемківской культуры, а тіж співочых і театральных ансамблів. Был інструктором танця в ансамбли Лемковина та долголітнім конферансиєром. Спілорґанізувал першы «Лемківскы Ватры». Основал приватный музей. Під конец 80. років ХХ ст. покликал Громадяньскій Круг Лемків в Польщы «Господар», котрый в 1991 замінил в політичну партию Русиньскій Демократичный Круг Лемків «Господар». Бл. п. Павел Стефановскій был єдным з героів списовой капманіі заохочаючым в радию деклярувати лемківску нацийональніст. Перед парома днями явила ся промоцийна ґрафіка, на котрій сопоставленый был з інчым великым лемківскым політиком – др. Ярославом Качмарчыком. Кєд буде знана дата похорону – поінформуєме на антені радия. Вічная Памят!

В Польщы зачало ся Нацийональне Повселюдне Списуваня

Днес є першый ден, коли в Польщы мож приступити до інтернетового Нацийонального Повселюдного Спису. Покля што пляново потырват він до кінця червця/юнія 2021 р., але уж тепер заохочаме каждого з Вас до самоспису. Припоминаме, што для нашой лемківской меншыны спис є барз важный. Остатні два місяці вели сме загальнорусиньску передсписову кампанію, жебы заохотити вшыткых деклярувати в списі лемківску нацийональніст і лемківскій язык як материньскій. Очывидно з кампанійом продолжаме. Окрем загальнорусиньской кампаніі, котру в Польщы найактивнійше веде Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, до котрой долучыло тіж Стоваришыня Лемків, ведена єст іщы єдна кампанія, орґанізувана через середовиско молодых активістів з Вроцлавя під назвом «ЯЛемко». Обі кампаніі направлены сут на ясну і рішучу підпору лемківской достоменности. В списі окрем нацийональности звідуваны сме і о інчы річы, але для лемківской справы найбільше значыня має задеклярувати лемківску нацийональніст і рідный язык. Не ганьбе ся за своє походжыня, будме горды на тото, кым сме! Інернетовый самоспис проходит на сайті www.spis.gov.pl.

Проголошыня лавреатів конкурсу Мариі Мальцовской

В віторок, 30. марця, проходило выголошыня найліпшых творів пересланых до семой едициі Літературного Конкурсу Мариі Мальцовской. Тогорічным лавреатом остал Миро Жолобанич. Выголошыня переможців, але і прочытаня вшыткых загнаных творів, тот рік проходило онляйн в Youtube – пандемічна ситуация не дозвалят орґанізувати на Словациі подій. Тоту вела Кветослава Копорова, ведуча Спольку Русиньскых Писателів Словациі. До конкурсу в тым році своі творы прислало десятьох авторів, з того єден новый. Третє місце заняла Людмила Шандальова зо свойом прозом для діти. Другє місце здобыл Юрко Харитун, котрый до конкурсу прислал вершы. Лавреатом семого річника остал Миро Жолобанич зо своіма гуморесками. Жолобанич вродил ся 13. червця/юнія 1956 р., молоды рокы пережыл в Пчолиным, сниньского окресу на Словациі. Студиі скінчыл на Філософічным Факультеті Університету Шафарика в Пряшові. Робил як академіцкій педаґоґ, але і педаґоґ про арештантів. Актуально є на пенсиі. Жыє в Кошыцях. Дотепер по русиньскы выдал три книжкы афоризмів дополненых карикатурами: «Хто ся сміє, є одважный» в 2017 р., «Хто ся сміє, є мудрый» в 2018 і книжку «Хто ся сміє, є здравый», яка вышла в 2019 р.

Ґміна Ґорлиці буде мала свою видокову вежу

Як інформує Уряд Ґміны Ґорлиці, найпевнійше в найблизшым часі на обшыри ґміны побудувана буде видокова вежа. Ґміна Ґорлиці середкы на будову вежы отримала з Урядового Фонду Локальных Інвестиций – підпора для гірскых ґмін. Окрем вежы мала бы быти побудувана додаткова інфраструктура. Покля што не знатя, в котрій місцевости сельской ґміны Ґорлиці стане обєкт. Як раз в тым часі подібну вежу реализує ґміна Мощениця. Вежу од даякого часу має уж тіж ґміна Санкова. Побудуваня дальшого того рода обєкту в реґіоні зміцнит його туристичный рух і актракцийніст.