Сумар дня на 1. грудня/децембра 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 1. грудня/децембра 2022 р.

B неділю будеме святкувати Ден Русинів Польщы

Припоминаме, што 5. грудня/децембра будеме святкувати наше нацийональне свято – Ден Русинів Польщы, для упамятніня віче во Фльоринці, якє в 1918 році дало початок Рускій Народній Республиці Лемків. Як каждого рока, споминовы подіі будут проходити в нашій Рускій Бурсі в Ґорлицях. Стріча зачне ся о 15.00 год. в неділю – 4. грудня/децембра. Доповід пн. «Помедже узнаньом а борбом о перетырваня. Політика достоменности лемківскых активістів» выголосит др габ. Ева Міхна, професор Ягайлоньского Університету. Артистично подію дополнит выступ діючого при Рускій Бурсі ансамблю Терочка. Пак просиме на почастунок. Подія отримала дофінансуваня з Міністерства Внутрішніх Справ і Адміністрациі. Для упамятніня нашых предків, якы основали Руску Народну Республику Лемків, споминовы подіі зачнут ся стрічом во Фльоринці. О 14.00 год., перед подійом в Рускій Бурсі в Ґорлицях, стрітиме ся во Фльоринці, при долинці перед плебанійом, де ся 104 рокы тому одбыло історичне віче.

Ратуйме Карпаты

З Карпат, якы являют ся єдным з послідніх кавальців натуры і дикости в Европі, што годину зникат ліс велькости пятьох футбольовых боіск. То основа рапорту Greenpeace Polska. Активісты вказуют в ним, што нищыня карпатскых лісів проходит головно з причыны неодповідальной лісовой господаркы. Рапорт пн. «Карпатскій Ліс: Загорожена Дідовизна» анализує сателітарны даны з лісів Карпат – другого што до велькости европейского гірского масиву. На жаль, ситуация з рока на рік є штораз планнійша. Згідно з приведеныма даныма, в результаті діяльности чловека за остатніх двадцет років простір лісів в Карпатах зменшыл ся о 7350 км2 . То штырі гектары або пят футбольовых боіск на годину. Ситуация не єст добра і в Польщы, де простір лісів зменшыл ся о ок. 350 км2 , значыт меньше-більше о обшыр Кракова. Хто жыє, або ходит часто по Лемковині, напевно достерігат, што од парох років з векшым насиліньом, як перше, робітникы Державных Лісів ведут вытинку і вывозят велику кількіст карпатского дерева. В тым чыслі старых дерев – засаджуваных нашыма предками.

60 років ґожівской парохіі

27. листопада/новембра ґожівска православна парохія святкувала 60. річницю свого основаня. Богослужыня з той нагоды очелил владыка Юрий, архієпископ вроцлавско-щеціньской єпархіі, православный ординарий Польского Войска. Участ взяли православны священникы з сусідніх парохій. Были і запрошены гості – католицкы і євангелицко-ауґсбуржскы священникы. Припомнийме, што вірныма ґожівской парохіі сут Лемкы, якы од самого початку творят тоту парохію на землях выгнаня. Теперішній парох о. Фома Мендрицкій звернул ся з подякуваньом м.ін. до Штефаніі Молодчак, яка єст прихожанком ґожівского храму од самого початку істнуваня парохіі. На заверышня святкуваня на парохіяльным приходстві был почастунок.

Европейскій Суд скрытикувал мадярскій выборчый систем

Част выборчого систему, котрый тыкат ся выборів в припаді голосуючых спосеред нацийональных меншын на Мадярах, порушат Европейскій Договор о Людскых Правах. То вердикт Европейского Суду про Людскы Права (ЕСЛП) в Штрасбурґу з 10. листопада/новембра 2022 р. Суд наказал Мадярам змінити тоты правны рамкы. Сенат сконстатувал, што сучасный мадярскій выборчый закон не забезпечат достаточні «свобідне выражаня поглядів люди при выборі законодавчого орґану». Як подає Суд, голосуючы спосеред меншын мают можливіст вырішыти, ци хотят выберати з цілодержавного партийного списку кандидатів, ци зо списку нацийональных меншыны. При чым тоты, котры хотят голосувати за нацийональный список, мусят зречы ся выбераня з партийного списку. Дальшым проблемом є, же в припаді коли люде хотят выберати зо списку кандидатів нацийональной меншыны, мусят ся окремо реґіструвати. Суд критикує мадярскій выборчый систем і з той причыны, же таком повинністю реґістрациі є порушене право тайного голосуваня.