Сумар дня на 1. липця/юлия 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 1. липця/юлия 2024 р.

Важны зміны для нацийональных меншын на Словациі

Депутаты Народной Рады Словацкой Республикы в четвер 27. червця/юніа тр. схвалили зміны в компетенцийным законі. Новелизация закону означат зміну і про нацийональны меншыны. Подля новой леґіслятивы скінчыт свою діяльніст Выбор про нацийональны меншыны і етнічны ґрупы Рады Влады Словацкой Республикы про людскы права, нацийональны меншыны і родову рівніст. В його місце выникне в вересни/септембрі Рада Влады Словацкой Республикы про нацийональны меншыны. Так само будут установлены полномічный влады СР про нацийональны меншыны і полномічный влады СР про ромскы комуніты як постоянны полномічны. Уряд влады СР буде центральным орґаном державной справы про творіня і реализацию державной політікы та координацию полніня задач в обшыри прав нацийональных меншын. Зміна не буде тыкала обшыри нацийональных політик, будучых в компетенциі Міністерства Културы і Міністерства Шкільництва. Окрема Рада Влады СР про нацийональны меншыны бы мала значыти посилніня прав меншын. Дотля меншыновый выбор быв лем порадным орґаном Рады Влады СР про людскы права, нацийональны меншыны і родову рівніст, при чым рада є порадным орґаном влады. Тепер будут меншыны посередництвом рады прямым порадным орґаном влады. Веце на тоту тему прочытате на нашым портали.

«Два ювілеі» в Русиньскым Музею

В минулый четвер в просторах Словацкого Нацийонального Музею – Музею Русиньской Культуры в Пряшові одбыл ся медайльон о двох вызначных русиньскых лінґвістках з назвом «Два ювілеі». Єдном з них єст спілоснователька Інституту Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету і його дотеперішня директорка Анна Плішкова, першa доценткa русиньского языка на Словациі. Другом єст єй колеґыня з Інституту Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету Кветослава Копорова, окрем інчого председкыня Сполку Русиньскых Писателів Словациі.

Дальшый розвиток роверовой сіти в Санковій

В ґміні Санкова побудуют новы біциґльовы стежкы. Як подала війт Малґожата Малух, то буде в сумі парунадцет кілометрів новых трас. Уряд має уж проєкты і основны документы. В тым році будут ся старати о зовнішнє дофінансуваня, а в будучым може рушыти будова. Стежкы будут розбудуваны в дакількох місцях – при воєвідскій дорозі, дорозі до Вапенного, на трасі до обєкту UNESCO в Рыхвалді, як і на трасі з Санковой до Домініковиц. А уж тепер любителі активного выпочынку можут корыстати з Роверовой Радоцины. То біциґльовы трасы хоснуючы ріжны лісовыы і внутрішні дорогы. Стежок єст 18, о ріжній ступени трудности, в сумі долгых на 770 км. Ведут через лемківскы, в тым уж неістнуючы села, сут і черезграничны пути.

Змодернізуют інфраструктуру над Климківком

Ґміна Ропа плянує змодернізувати выпочынково-санітарну інфраструктуру над заливом Климківка. В плянах єст ремонт водной станиці і тоалет, зміна освітліня, ци зліпшыня стежок. Як подал війт ґміны Ропа Кароль Ґурскій, єст тіж потреба задбаня о шоферів, в тым о тых, котры над Климківком затримуют ся на кемпінґ. Кєд же іх чысло фурт росне, в пляні єст побудувати паркінґовы місця для камперів. Жебы сфінансувати працы, самоуряд плянує зложыти внесок до єдного з проґрамів в рамках Локальной Ґрупы Діяня «Ґорлицкій Бескід». Модернізация надбережной інфрастуктуры може потырвати дакілько сезонів.

Джерело фотоґрафіі: фейсбуковый сайт СНМ – Музею Русиньской Культуры в Пряшові