Сумар дня на 1. серпня/авґуста 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 1. серпня/авґуста 2019 р.

Новый парох в Камюнці. На пенсию одышол о. Крайняк

В мунулу неділю, 28. липця/юлия, грекокатолицка парохія святых Петра і Павла в Камюнці на Пряшівскій Руси привитала свого нового пароха. Остал ним о. Петро Гальґаш, котрый по тринадцетьох роках вычерял о. Франтишка Крайняка, якій одышол на пенсию. За власти місцевого Сельского Уряду в Камюнці нового пароха витал заступця старосты Мартін Караш, єдночасно предсідатель Русиньской Оброды на Словациі, котрый священникови желал много успіхів. Через остатні рокы камюньска парохія стала ся шырше знана не лем серед Русинів Словациі, але і серед родаків хоц бы в Польщы. То за справом о. Крайняка, котрый за остатніх дакілько років рыхтувал русиньскы тлумачыня літургічных книг ци Третаєвангелиі, котры самособом сут хоснуваны серед вірных поза границями Словациі. За Шематизмом Грекокатолицкой Церкви на Словациі, камюньска парохія рахує 1170 вірных, будучы єдном з більшых парохій на нашых селах.

Вчас Лемківской Ватрі на Чужыні будут збераны фонды на ремонт цмонтеря в Лабовій

Зачала ся збірка фондів на ремонт цмонтеря в Лабовій. Головным орґанізатором збіркы єст Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця Кычера з Ліґниці. Спераючыма орґанізациями являют ся Стоваришыня Маґурич, Стоваришыня Лемків і Музей Лемківской Культуры в Зындрановій. Специяльно на тоту ціль зрыхтуваны были інформацийны летучкы, котры будут доступны м.ін. вчас найблизшой Лемківской Ватры на Чужыні, котра зачынат ся уж в тоту пятницю. В суботу, вольонтеры перейдут медже ватрянами з пушком, до котрой каждый, хто буде мал дяку, зможе доложыти свій ґрайцар на реставрацию цмонтеря. Лабова до 1947 рока была єдным з головных осередків західньой Лемковины. Зо села походили вызначны Лемкы, напр. Ваньо Гунянка ци Йоан Хризостом Дуркот. В селі находит ся близко гектарьовый цмонтір, котрый жде поважного одновліня. На тот момент, пильного ремонту потібує 12 камінных памятників.

Діло Новосільского – церков в Білым Борі вписана до реґістру забытків

Як інформувал інтернетовый сайт грекокатолицкой вроцлавско-ґданьской єпархіі, в остатніх днях было підписане рішыня про вписаня до реґістру забытків церкви Рождества Пресвятой Богородиці в Білым Борі в західньопоморскым воєвідстві. То цікава віст, о тілько, што одтепер храм явит ся бодай наймолодшым забытком вписаным до реґістру. Церков была причыслена до списку головно зато, што была побудувана подля проєкту і концепциі Юрия Новосілького, выдатного іконописця лемківского походжыня, при спілпрацы архітекта Богдана Котарбы. Храм вознесено в 1992-1997 роках. Церков являт ся найвеце комплетном реалізацийом візиі сакрального кумшту Новосільского, понеже каждый єй елемент был детально заплянуваный артистом.

Перша стріча «Русиньского Клюбу ім. Добряньского»

В суботу 27. липця/юлия в Ужгороді прошла перша стріча новооснованой соспільной орґанізациі о назві «Русинській клюб ім. Адольфа Добряньского». Головом стоваришыня выбрано публицисту Юрия Шыповича. Основнима цілями орґанізациі мают быти: культурно-едукацийна сілпраца з інчыма соспільныма орґанізациями, кєрівниками котрых сут члены Клюбу, ведіня просвітительской роботы з молодежом, гляданя і підпора новых талантів, та розвиток патріотичного думаня. На стрічы підкрислено, што основом для діяльности Клюбу має быти постава вызначного русиньского політика Адольфа Добраньского, в чест котрого названо клюб. Окрем того зазначено, што членство в Клюбі не вадит в діяльности в інчых стоваришынях ци соспільных орґанізациях.

Петиция до Дирекциі і Науковой Рады Маґурского Нацийонального Парку

На сайті petycjeonline.com заміщена петиция до Дирекциі і Науковой Рады Маґурского Нацийонального Парку з внеском привернути ритуал культурового пасіня овец в долині бывшого села Тиханя. Внескодавці жадают одыйти од механічных машын при сінокосах, а в місце того ввести пасіня овец. Як чытаме в петициі, традицийне пастырство дозвалят хоронити краєвид і біоріжнорідніст. Актуально, на обшыри декотрых лемківскых сел, котры входят до Маґурского Нацийонального Парку, т.є. напримір Тиханя, Жыдівскє, Незнайова, стосує ся выключно механічне кошыня лук. Тото нищыт середовиско. Хоронити середовиско може традицийне пастырство. Прото же жытелі поблизкых сел і любителі Низкого Бескіду просят підписувати петицию, кому близка є охорона окружаючой природы – так жебы до реґіону зас вернули ся бачы зо своіма уцями.