Голосник

Сумар дня на 10. вересня/септембра 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 10. вересня/септембра 2020 р.


Ватра уж в суботу

Уж в найблизшу суботу, 12. вересня/септембра, пройде в Михалові 40. Лемківска Ватра на Чужыні. Хоц подія ся одбуде (а не было то певне іщы пару місяців тому), то буде она закрыта для участників. Михалівска Ватра не дост, же была з причыны пандеміі перенесена такой о місяц (все одбывала ся в першый вікенд серпня/авґуста), то іщы буде тырвала лем єден ден. Як поінформувал нас ведучый Стоваришыня Лемків, Андрий Копча, ціла тогорічна Ватра має быти трансмітувана нажыво в інтернеті. Перед парома днями інформували сме, што орґанізаторы оголосили конкурс знаня, котрый дає можливіст отримати запрошыня на Ватру і взяти безпосередню участ в подіі. Кєд фурт сте заінтересуваны, одсыламе на сайт СЛ. Інформуєме тіж, што суботня Лемківска Ватра на Чужыні зачне ся о 12.00 год. В проґрамі выступы ансамблів, одкрытя выставы посвяченой сороку михалівскым ватрам та стріча з думкодавцями і першыма орґанізаторами Лемківской Ватры на Чужыні.


Рекорд Варгольового Музею

Музей Модерного Кумшту Енді Варголя в Меджелабірцях одвиділо вчас місяців липец/юлий і серпен/авґуст того рока понад 12,700 осіб. Є то абсолютный рекорд за 29 років істнуваня той інституциі, як повіл Мартін Цубяк, директор музею. В середнім чыслі музей денно одвиділо в даных місяцях 2012 осіб, найвеце іх было 5. серпня/авґуста, коли мусіли реґулювати вступы, жебы были дотриманы гіґієнічны наряджыня. Подля слів директора ся ім сполнил малый сон о чыслі візит, котрого реальну подобу мож час-до-часу видіти заграницьом, кєд на вступ до музею треба чекати в шорі. Найвеце одвиджуючых было домашніх – зо Словациі, заграничных туристів было найвеце з Польщы.


Ретро потягом по Лемковині

В вересни/септембрі зачне ся VI eдиция Малопольскых Пути Желізницьовой Туристикы. В проґрамі традицийні находят ся переізды памятковыма складами на ріжных трасах, тіж до лемківскых сел. Першый раз трансмітуваны будут нажыво в сіти інтернету. Паровозы та забытковы ваґоны з деревяныма лавками (зо Скансену Желізницьового Табору в Хабівці) выіхают на торы вчас переіздів в вересни/септембрі і жолтни/октобрі до Крениці, Мушыны, Нового Санча, Ґорлиц, Біча, Тарнова, Тухова і Жабна. Охочы можут переіхати ся памятковым потягом або обізрити склады вчас постоів на стациях. Першый раз переізды будут трансмітуваны тіж в інтернеті – на сайті Facebook i в сервісі YouTube. Орґанізаторы ґарантуют, што переізды будут орґанізуваны згідні з актуальныма санітарныма принципами. Орґанізатором переіздів є Новосандецкє Стоваришыня Любителів Желізниці во спілпраци з PKP CARGO. Проєкт фінансово підперло Малопольскє Воєвідство в рамках конкурсу оферт з туристикы пн. Гостинна Малопольща. На нашым інформацийным сайті найдете детальну розписку переіздів.


Резерват в Нацийональным Парку Полонины

На териториі Нацийонального Парку Полонины мал бы выникнути резерват природы Великій Буковец. Пропозицию приготовлює Державна Охорона Природы Словацкой Республикы. Выголошыньом резервату має ся забезпечыти охорона вписаных на Список Світовой Спадковины UNESCO Старых буковых лісів і буковых пралісів Карпат і іншых реґіонів Европы, конкретно част Стужыця – Буківскы Верхы. Великій Буковец має быти на териториі з выміром 973,97 гектарів. Територия мала бы быти розділена на зону А, де є пропонувана пята ступін охороны, і зону Б, де бы мала быти четверта ступін. Пропонуваный резерват природы навязує на уж істнуючы резерваты Бурсучыны і Бурсуків Верх, і нацийональны природны резерваты Стужыця і Яряба Скала. По доіднаню заміру має тот резерват оголосити влада Словацкой Республикы. Точный термін выголошыня не єст іщы знаный.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі