Голосник

Сумар дня на 11. вересня/септембра 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 11. вересня/септембра 2020 р.


Украіна не плянує уж змін в освітовым законі

Як подала в віторок, 8. вересня/септембра, аґенция Interfax-Ukraina, шеф украіньской дипломациі Дмитро Кулеба повіл на пресконференциі вчас візиты в Букарешті, што Украіна не плянує уж змін в освітовым законі, жебы сполнити вымаганя інчых держав. Міністер Заграничных Справ подал, што коли схвалили закон про освіту, Венецка Комісия Рады Европы зголосила до ней увагы, до котрых Украіна ся однесла і ввела рекомендациі реченой Комісиі. На тепер не плянуют веце зміняти тото право, жебы спростати вымаганям дакотрых держав, як додал Кулеба. Для припомніня, згідні з украінскым освітовым законом, выміреным особливі в шкільництво нацийональных меншын, доцільово діти будут мочы вчыти ся в своім материньскым языку лем в державных предшколях і до 4. клясы основной школы. Од 5. клясы вшыткы основны предметы будут мусіти быти вчены в украінскым языку. Школы нацийональных меншын, в котрых векшіст предметів вчена є в іх языках, будут мусіти постепенно перейти выключні на украіньскій язык. Венецка Комісия рекомендувала Украіні м.ін. елястичный підхід до імплементациі закону, жебы заґарантувати меншынам высокій рівен вчыня з офіцияльных языках Евросоюзу. Рекомендувано новый діалоґ з представниками нацийональных меншын.

Найскуточнійша протиогньова інсталяция уж і в церкви в Рыхвалді

В церкви в Рыхвалді, яка вписана є на список світовой спадковины ЮНЕСКО, закінчыли монтаж протиогньового систему ФОҐ. Повело ся тото довершыти завдякы спілпрацы ґміны і парохіі, котра є о тілько особлива, што має три памятниковы храми, в тым два «юнесковы». Роботы поділены были на два етапы. В першым замонтували цілу протиогньову інсталяцию з окаблюваньом, в другым – резервуар воды з помповньом. Потрібны грошы здобыли од Повітового Староства в Ґорлицях та од Мінітерства Культуры і Нацийональной Спадковины. Од проєкту до фіналізациі робіт минули два рокы. Подібный систем замонтували уж в церкви в Поворознику, котра так само находит ся на списку світовой спадковины ЮНЕСКО. Два інчы лемківскы храмы, котры ся на тым списку находят, то церкви в Квятони і Брунарах. На тот момент неє в них систему ФОҐ, а тот постеріганый є за найскуточнійшый в гашыню огня. Проблемом сут грошы. Кошт монтажу систему то близко піл млн зл.

Ілько Сова з Баюсова в Пряшові

Музей Русиньской Культуры в Пряшові рыхтує інтересуючу подію. На червер, 24. вересня/септембра, заплянували вернісаж выставы Федора Віца пн. «Ілько Сова з Баюсова – выбір з вельолітньой русиньской сериі». Ілька Сову русиньскій музей плянувал уж скорше, але з причыны пандеміі і тоту експозицию перенесли на пізнійшу дату. Выстава буде доступна аж до кінця жолтня/октобра. Першый раз Ілько Сова явил ся в пресі в 1974 році і од того часу реґулярні являт ся в ріжных русиньскых выданях. Серия рисуваного гумору Ілько Сова то сатиричный коментар, односячый ся до актуальных політичных і соспільных подій русиньского жытя. Тішыт ся великом популярністю, подібні як іх автор, карикатуриста і культурно-соспільный діяч на Словациі, Федор Віцо. Уж в 60. р. минулого столія Віцо был єдным з вызначнійшых політичных карикатуристіх Чехословациі і публикувал в парох найвекшых чешскых і словацкых ґазетах. Лемкы в Польщы серию Ілько Сова з Баюсова знают з часопису «Бесіда».

Заорали цмонтір?

В Воли Міховій на східній Лемковині ведены сут порядковы роботы на цмонтери з І світовой войны, якій близко сусідує з грекокатолицкым цмонтерьом. Властительом обох є тепер римокатолицка парохія в Новым Лупкові. Ведены роботы так зачудували єдного з чытачів Бєщадской Ґазеты, же заалярмувал пресу, што хтоси заорал цмонтір і знищыл нагробкы. Як поінформувал урядник ґміны Команча, Томаш Зєліньскій, на обшыри котрой находит ся Воля Міхова, нихто не розберал нагробків, терен очыщено з дерев і кряків, а роботы ведены сут на воєнным цмонтери, на котрым находит ся выключні плыта, будуча найпевнійше памятком по знесіню панщыны. Згоду на упорядкуваня выдали воєвода підкарпатского воєвідства та консерватор памятників. Порятавшы цмонтір, посадят гын траву, зроблят стежку і поставлят крест, ґарантує урядник.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі