Голосник

Сумар дня на 12. грудня/децембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 12. грудня/децембра 2019 р.


Контролі домашніх пеців в ґорлицкым повіті

Уряд ґміны Ґорлиці інформує, што од початку грудня/децембра на обшыри цілой ґміны ведены сут шторічны контролі домашніх пеців. Є то повязане з реалізацийом запису Проґраму охороны повітря для малопольского воєвідства. Устава Право охороны середовиска як раз на самоурядовы орґаны накладат обовязок вести контролі на тій обшыри. Малопольщу обовязує тзв. Антисмоґова постанова. Од 1. липця/юлия обовязує шор заказів, де вычыслят ся аж і мокре дерево, котрым, кєд має вільгіт понад 20 %, не мож дома палити. Обовязуюче законодавство має за задачу в будучности довести до цілковитого выелімінуваня старого рода пеців. Контроля, котру веде самоуряд, тыкат пеців і хоснуваных палив. Контролеры мают право провіряти і жадати од властителів документів потвержаючых цертифікат угля ци дерева, або документы на потверджыня якости пеца. Нестосуваня ся до записів Антисмоґовой постановы для Малопольщы і інчых переписів то мандат в высокости 500 зл, або фінансова кара до 5 тис. зл.


Меджелабірці мают свій вебсайт і по русиньскы

Місто Меджелабірці в остатніх днях одкрыло свій офіцияльный вебсайт з новым дізайном. Доступна єст тіж його русиньска версия. Як раз єдном з причын зміны дізайну, котрый діял од 2008 р., была потреба створити русиньску версию сайту. Меджелабірці то місто, котре находит ся в списку місцевости, де громадяне Словациі, котры приналежат до меншыны, творят найменше 20% населіня. То як раз на тых містах і селах лежыт обовязок публикувати важны інформациі на офіцияльным сайті коло державного языка і в языку нацийональной меншыны. В припаді Меджелабірців єст то як раз русиньскій язык. На тот момент словацка версия страны єст готова на 90%. Русиньска ся постепенно буде дополняла. Што цікаве, русиньску мутацию свого офіцияльного сайту, хоц закон не наказує, має в основній версиі і Пряшівскій Самосправный Край. Одкрыл го в 2016 р. Тот рік зачал давати на своім сайті інформациі по русиньскы і Окресный Уряд Меджелабірці, бо Меджелабірці подля чысла приголошеных Русинів сут найбарже русиньскым окресом. Новый вебсайт міста має фунґувати подля сучасных трендів і технолоґій, а так само має быти в згоді з законодавством.


Реактивация желізниці Стружы-Ясло?

В остатніх днях в Маршалківскым Уряді в Кракові одбыла ся стріча, котра тыкала реактивациі желізниці Стружы-Ясло. Стріча была ефектом інтерпеляциі радной малопольского воєвідства Ядвіґы Войтович, котра зажадала привернути желізницьовы получыня на трасі но. 108 медже Стружами а Яслом. В бесідах на тоту тему взял участ м.ін. маршалок Вітольд Козловскій і секретар міста Ґорлиці Данєль Янечек. Пропозиция, котра была передана до Маршалка, тыкат одкрытя получынь покля што лем на вікенды. Ґорлицкы самоурядовці підкрисляли на стрічы, што головно для того реґіону такы получыня сут барз важны. Причынит ся тото м.ін. до зліпшыня туристичного руху.


ІІІ Конґрес Громадяньскых Прав

Польскій Омбудсман Адам Боднар просит до участи в третім Конґресі Громадяньскых Прав. Одбуде ся він в днях 13.-14. грудня/децембра в Варшаві, в Музею Істориі Польскых Жыдів ПОЛІН. Конґрес єст шансом на вшелеякы стрічы, як тіж участ в артистичных подіях. Того рока буде вельо активности, котры дадут можніст свобідной бесіды і выміны скушености. Буде нагода на стрічы з активістами, спільне обзераня фільмів ци варштаты. В проґрамі буде Жыва Бібліотека, де буде мож бесідувати з выступуючыма, по скінчыню поєдных дискусийных панелів. Не бракне ани театральных пєс. Буде мож награти і свій першый подкаст, завдякы помочы єдного з радий. Орґанізаторы поділили сесиі на пару тем. Сут то темы про каждого громадянина, про правників і специялистів, про активістів і діячів та про молодых. Силом конґресу єст його громадяньска активніст і спільнота. Конґрес хоче выйти поза рамы реляциі держава-громадянин. Буде він нагодом на підсумуваня, што повело ся осягнути теперішньому Омбудсманови вчас його каденциі, котра як раз ся кінчыт.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі