Голосник

Сумар дня на 12. серпня/авґуста 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 12. серпня/авґуста 2020 р.


В Команчы будут спілпрацувати з Мадярами

В минулу пятницю, 8. серпня/авґуста, Петер Керес, аташе дс. культуры з Мадярского Інституту Культуры в Варшаві зложыл візиту в Уряді Ґміны Команча. Цілю стрічы было омовити м.ін. орґанізацию упамятнінь звязаных з річницьом вбитя граничного стопа в сусідніх Радошыцях та побесідувати про спілпрацу в обшыри культуры. Дотепер робіт пильнувал др Янош Тішлер, якій до червця/юнія тр. был директором спомненого інституту. Він то в 2019 році выступил з ініциятивом консерваторскых робіт над памятником. В роботах при реновациі граничного стопа активну участ брало Стоваришыня Підпоры Локальных Ініциятив Команчы Волк, котре на стрічы репрезентувала заступчыня ведучого Йолянта Гарна. Ґмінну інституцию культуры репрезентувала директорка Ґмінного Осередка Культуры Кристина Ґалик-Гайгай. Фіналізация ініциятивы плянувана є на конец жолтня/октобра тр. Граничный стоп находит ся на радошыцкій перегыбі Бескід, яка становит перехід медже долином Ославы по лемківскій страні в долину Лабірця (по страні Пряшівской Руси). Обеліск з ербом Королівства Мадяр поставили гын в 1896 році. В Радошыцях прожывали головні Русины, якых выселили в рамках акциі «Вісла».

Мілийоны золотых для малопольскых курортів

4 млн зл для Крениці і 1 млн зл для Мушыны. Курортны ґміны в Малопольщы (разом 8) отримают підпору з буджету державы высокости в сумі 7,5 мнл зл. Ґміна Крениця в рамках свойой дотациі выремонтує 4 внутрішні дорогы, заінвестує в освітліня ци утриманя технічной і спортово-рекреацийной інфраструктуры на курортны ціли. Більше як 1 млн зл Мушына плянує передати на поміры якости повітря, дофінансуваня освітліня на улицях, в парках ци публичных місцях рекреациі. Близко млн зл трафит до Щавниці. Дотацию ґміна схоснує на очыщаня міста, утриманя зелени і освітліня. Згідні з законом курортна ґміна, яка реалізує задачы звязаны з захованьом лікуючых функций курорту, отримує дотацию з буджету державы высокости рівній вплывом з причыны курортной оплаты в року, што попереджат базовый рік (значыт два рокы дозаду). Векшіст ґмін обнятых підпором в 2020 році підписала уж необхідны догваріня. Грошы на конта ґмін трафлят кінцьом серпня/авґуста. Окрем выміненых на підпертя можут рахувати іщы ґміны Устя Рускє, Санкова, Рабка, Пивнична і Краків.

В Литмановій споминали річницю обявлінь Пресвятой Богородиці

Вчас вікенду на горі Звір в русиньскым селі Литманова проходил одпуст, котрым духовенство і вірны Пряшівской Грекокатолицкой Архієпархіі одсвяткували 30. річницю обявлінь Пресвятой Богородиці. Проґрам торжества, котрый каждый рік є богатый, того рока з причыны пандемічных рестрикций міцно ограничыли. Головна архієрейска літургія одбыла ся в неділю. Служыл єй архієпископ Йоан Бабяк, митрополита Словациі. В проповіди, котру выголосил отец Радіслав Бака, припомнул він, што 30 років тому Божа Матір обявила ся малым дітям, Іветці, Катці і Митькови, жебы вірны на Словациі не тратили віру і не переставали ся молити. На одпусті співали і пісняркы русиньскых народных і церковных співанок – Моніка Кандрачова і Анна Сервіцка. Головну літургію, котра ішла і в прямым переносі на другым каналі державной телевізиі RTVS, одспівал Хор святого Романа Сладкопівця. Гора Звір є тепер выголошена як офіцияльне місце молитвы в Пряшівскій Грекокатолицкій Архієпархіі, але обявліня Божой Матери дотепер не были офіцияльні признаны Церквом. Мали ся одбывати аж до 6. серпня/авґуста 1995 рока. Од початку місце притігат чысленных путуючых.

Просиме выполнити анкєту – по польскы або по лемківскы

Дослідникы з Варшавского Університету, якы заінтересуваны сут реґіональном проблематиком і досліджаньом етнічных меншын в Польщы і поза Польщом, звертают ся з прошыньом выполнити недолгу анкєту. В досліджыню звідуют о тото, як ся чуєме, як постерігаме себе і світ та досвід быти Лемкыньом/Лемком в часі пандеміі коронавіруса. Результаты будут схоснуваны, жебы створити загальны аналізы, котры выкорыстают в науковых цілях. Внескы з досліджыня можут ся єднак придати, жебы підтримувати культуровы і соспільны лемківскы локальны ініциятивы. Анкєта тыкат ріжных аспектів хоснуваня лемківского языка та думкы на тото, як постерігана єст лемківска меншына. Можна робити анкєту і по леміквскы, і по польскы. Барз важне єст, жебы зробити ю до кінця. В подякуваню за выполніня анкєты мож отримати три книжкы в електронній версиі. Мотузок до анкєты подаєме на нашым портали.

Фот. Уряд Ґміны в Команчы

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі