Голосник

Сумар дня на 13. серпня/авґуста 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 13. серпня/авґуста 2020 р.


Кєд хочеш помочы – табір в Полянах Суровичных

Хоц дзвінниця в Полянах Суровичных была такой цілковито выремонтувана, то в найблизшым часі одбуде ся дальшый робочый табір – тым разом зосередженый на роботах при дзвінници і на обшыри церквиска. Як інформуют орґанізаторы табору, одбуде ся він в днях од 20. до 23. серпня/авґуста, і є то фурт актуальна дата, незалежно од теперішньой ситуациі з коронавірусом. Роботы зачали бы ся в четвер рано і закінчыли в неділю. Просит ся тіж, жебы в рамках ліпшой орґанізациі працы і безпекы скорше дати знати орґанізаторам табору, же хочете взяти в ним участ. Найліпше писати майля на адрес: dzwonnica@polanysurowiczne.waw.pl. Припомнийме, што дотля повело ся привернути давный вид поляньской дзвінниці. До выселінь стояла при ній і деревяна церков св. Михала Архангела. Як памятка по давных жытелях остала лем попадаюча в руіну дзвінниця, котра завдякы заанґажуваню вольонтерів была змодернізувана – зміцнено камінны стіны і вкрыто ю дахом, котрый завершеный єст баньом з крестом, якы были взоруваны на тым, што найдено на давных фотоґрафіях і ескізах.


ЛЕМ.фм в гостях в Русин.фм

В мунулы пятницю і суботу в селі Микова на Пряшівскій Руси одбыла ся дводньова робоча стріча редакторів, менаджерів і технічных робітників нашого камаратского радия Русин.фм, котру скликал і вюл директор радия Петро Штефаняк. В стрічы брали участ редакторы з цілой Словациі – з Братиславы, Пряшова, Свидника, Меджелабірців, Ґіралтівців, але і заприязнены редакторы з Лемковины і Підкарпатской Руси. Наше радийо і Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях репрезентувала Наталія Малецка-Новак, ведуча Бурсы. На стрічы привитала вшыткых камаратів і выразила радіст, же вкінци могла познати вшыткых нажыво, не лем чути голосы з радия. Зазначыла, што радийо ЛЕМ.фм буде продолжало меджерусиньску спілпрацу, котру започаткувал покійный Богдан Ґамбаль. Была то нагода, жебы вымінити ся поглядами і думками. Редакторы Русин.фм оцінили роботу за минулый рік, представили тогорічны новости і бесідували о конкретных плянах радия перед повселюдным списом в 2021 р.


Річниця зорґанізуваня сандецкого ґетта

Вчера, 12. серпня/авґуста, проходила 80. річниця основаня німецкыма нацистами новосандецкого ґетта, в котрым было поневеленых пару тисачів Жыдів, часто приятелів і камаратів Лемків в Сандецкой Руси. Ґетто істнувало два рокы. 23. серпня/авґуста 2020 р. Сандецкій Штетль просит на упамятніня 78. річниці ліквідациі новосандецкого ґетта. Того дня 1942 рока Німці вывезли до концентрацийного лаґру в Белжци 1/3 жытелів Нового Санча і жыдівскых жытелів вельох сандецкых місцевости, в тым лемківскых сел. Разом 16 тис. осіб. З причыны пандеміі не будут одбывати ся офіцияльны упамятніня, але орґанізаторы просят, штобы того дня о 19.00 год. символично затримати ся і минутом тишы спомнути на вшыткы жертвы, як тіж заохочуют одвидіти в тым дни пляц Третього Мая в Новым Санчы, жебы там традицийно запалити світило під постументом упамятняючым границю ґетта.


Ци Санкова стане ся богатша?

В Санковій продолжают роботы над ґеотермальныма джерелами. Уж тепер про тоту невелику місцевіст робит ся голосно в цілій Польщы. Роботы зачали ся на початку червця/юнія тр. Вшытко залежыт од того, што принесе ґеотермальне дослідниче верчыня, котре фурт тырват. Вяже ся з ним великы надіі – даст можливіст огрівати ґорлицкы мешканя, а в будучности быти може і влине на розвиток туристикы, будову выпочынковых осередків, готелів, што зробило бы з Санковой туристичный центр реґіону. Як інформувала війт ґміны Санкова Малґожата Малух, од деякого часу видно більше заінтересуваня парцелями в самій Санковій, але і на обшыри цілой ґміны. Ціны уж пішли догоры. Подля ґмінных власти причына в тым, што більшіст люди з великых міст, часто далекых, як Краків, Вроцлав ци Варшава, хоче втечы од містецкого жытя і хоц хвилю одпочати в чыстым повітрю і красі Низкого Бескіду.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі