Сумар дня на 14. червця/юнія 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 14. червця/юнія 2023 р.

Президентка Словацкой Респиблукы Зузана Чапутова поздоровила Русинів з іх святом

Русины на Словациі іщы і днес празднуют своє нацийональне свято. Першы подіі звязаны з торжествуваньом Дня Русинів Словациі 2023 одбыли ся в суботу 10. червця/юнія в Меджелабірцях, пак цілодержавны святкуваня прошли в неділю во Свиднику, а в Братиславі святкували в понедільок 12. червця/юнія – до сідибы ансамблю Рутенія пришла з візтиом сама президентка Словацкой Респиблукы Зузана Чапутова. В специяльным награню шеруваным через социяльны медиі президентка Чапутова звернула ся з желанями до вшыткых Русинів. Передала она слова узнаня для русиньской культуры та подякувала вшыткым русиньскым орґанізациям, ансамблям і інчых, завдякы котрым русиньска культура є жыва і збогачат Словацию. Продолжыньом Дня Русинів Словациі 2023 буде бесіда в студию RTVS в Кошыцях на тему тридцетьох років Словацкой Республикы в контексті Русинів. Бесідувати будут Мартін Караш, председа Русиньской Оброды на Словациі, Александер Онуфрак з Kатедры Політолоґіі Університету Павла Йосифа Шафарика в Кошыцях та о. Франтішек Крайняк – грекокатолицкій священник і активіста.

В Устю Рускым буде безпечнійше

Охотнича Протиогньова Команда в Устю Рускым в подарку на 75. уродины отримала новый бойовый віз. Принагідный апель в Устю зорґанізуваный был в звязку з річныцьом возновліня діяльности команды по ІІ світовій войні. По промовах і желанях вручены были чысленны одзначыня і нагороды. Команду выріжнили золотым Медальом за Заслугы для Пожарництва, срібрном нарогодом Polonia Minor третьой ступени, переданы были і індивідуальны одзначыня. Ювілейным подарком было переданя нового бойового авта для Устя. Іх дотеперішнє авто передали команді в Снітници.

Деклямували в Пряшові

Близко 70 участинків взяло участ в посліднім етапі рецитаторского конкурсу Духновичів Пряшів 2023. Цілословацкы змаганя прошли в понедільок в Театрі А. Духновича в Пряшові. Лавреатом конкурсу остали школяре основной школы в Радвани над Лабірцьом – Патрік Ясик, Марко Потома, Ларіса Схіртова і Хрістіна Схіртова, котры выступили в першій віковій катеґориі з малом сценічном формом під назвом «О козлятках». Пряшівскій етап был тым посліднім – попередили го окресны і реґіональны конкурсы, котры орґанізуваны были цілый май. Тогорічна едиция Духновичового Пряшова зачала ся нетрадицийні, бо од панахіды в грекокатолицкым катедральным соборі Йоана Крестителя, молитвом за Духновича, покровителя конкурсу, якій і гын є похованый. Того рока проходит 220. річниця народжыня будителя. Декляматоре змагали ся аж в шестьох віковых катеґориях, а серед віковых были і темовы – презентувана была поезия, проза, духовна деклямация, народне розповіданя, своя творчіст ци малы сценічны формы. Спис вшыткых нагородженых найдете на портали.

Деклямували і в Бортным

Скорше, бо 2. червця/юнія, в Бортным, прошол конкурс деклямациі на Лемковині. Была то чергова едиция Конкурсу Рецитациі Лемківской Поезиі для оснохных шкіл орґанізуваного Єпархіяльным Осередком Православнoй Культуры Ельпіс в Ґорлицях. Змаганя проходили в пятьох віковых катеґориях. Каждый з участників, а было іх 53, зобовязаный был вырецитувати два вершы. Серед деклямуваной поезиі нашли ся вершы А. Духновича, І. Русенка, П. Мурянкы, але і Юрка Харитуна, Дюры Папгаргая ци Меланіі Рымар. Лавератами першых нагорід в каждій з віковых катеґорий остали: Семан Криницкій, Віктория Гутиряк, Ольга Кузяк, Вікотрия Тылявска та Катрена Бодак. Спілорґанізатором тогорічной едициі конкурсу была Непублична Основна Школа в Бодаках.

Фот. Фб Єпархіяльного Осередка Православнoй Культуры Ельпіс в Ґорлицях