Сумар дня на 14. серпня/авґуста 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 14. серпня/авґуста 2020 р.

Посвятили копію іконы, хоц ориґінал мали бы мати в себе

6. серпня/авґуста на праздник Преображыня Господнього в деревяній грекокатолицкій церкви св. Михаіла Архістратига в селі Тополя посвятили копію іконы Страшного Суду, котра в тій церкви была од часу єй побудуваня. Датує ся ю на половину XVI ст. Ориґінал іконы находит ся в Музею Украіньской Культуры в Свиднику, якій перенял образ в часах комунізму, без позволіня властителя – Грекокатолицкой Церкви на Словациі. В 1994 році Церков дала до суду музей в Свиднику, жебы одзыскати ікону. Єпархія выграла в 2002 році в Окресным Суді в Свиднику, два рокы пізнійше рішыня суду потвердил і Крайскій Суд в Пряшові. До той поры Церкви не повело ся одзыскати іконы, што більше, музей жадат давати потверджыня, што ікона досправды была скорше в церкви в Тополи і не поважат рішыня суду. Ікона Страшного Суду є цінным експонатом, подля дакотрых публикаций была вытворена техніком темперы прямо на місци в Тополи вчас будуваня церкви.

Без корків з Лiґниці до Вроцлавя

Любіняне, подорожуючы до столиці Нижнього Шлеска трасами S3 i A4, уж не будут стояти в корках на одтинку автострады Ліґниця-Вроцлав. Заторы товаришыли шоферам од половины квітня/апріля, коли зачали ремонтувати підпоры 6 мостів над автострадом в тій части дорогы. Технічный стан тых обєктів вымагал скорой поправы, жебы дальша експлоатация не была загорозом для переміщаючых ся. На час ремонтів закрыты были смугы руху на обох дорогах, што вязало ся з тым, же мож было переіхати лем єдном смугом по каждій страні. Така ситуация спричыняла парукілометровы коркы. Од вітірка, 11. серпня/авґуста, переізд одтинком Ліґниця-Вроцлав єст значучо легшый. Закінчыня робіт плянували аж на 14. серпня/авґуста, але выконавці повело ся приспішыти темпо. Ремонтовы роботы будут продолжаны, але уж без конечности вводжыня ограничыня руху на дорозі.

Про історию Лемків, язык та памят – спектакль в Ґорлицях

16. серпня/авґуста о 19.00 год. в Ґорлицкым Центрі Культуры одбудe ся показ спектаклю: «Єм памятю. Пару сценічных ескізів про Лемків» в режысериі Войцєха Фаруґы. Пєса про історию Лемків, язык та памят реалізувана была в рамках проєкту «Лемківска Одисея» і была звінчыньом театральных варштатів. Того рока зас повело ся достати дофінансуваня з середків Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины з Фонду Промоциі Культуры, зато проєкт буде продолжаный. Проєкт «Лемківска Одисея. Обізд» реалізуваный буде в Ґорлицях, Саноку і в Варшаві, де пройде показ спектаклю. В Саноку ведены будут варштаты з локальном соспільністю про памят тыкаючу лемківской меншыны. Припомнийме, што презентация пєсы «Єм памятю» в театральній сали Ґорлицкого Центру Культуры пройде 16. серпня/авґуста о 19.00 год. Вхід можливый за вказаньом безплатных білетів доступных до одобраня в секретарияті ҐЦК-у.

Церков, костел і синаґоґа попри собі

Помалы кінчыт ся реконструкция інтеріору деревяной синаґоґы з Поланця з Музею Народного Будівництва в Саноку. Божниця, яка походит з XVIII ст., была, як вельо інчых, розобрана Німцями вчас ІІ світовой войны. Реконструували єй на основі захованой документациі, котру нашли м.ін. в Інституті Штукы в Варшаві. Заховали ся тіж знимкы зо середины святыні. На тій основі возникат поліхромія на стінах синаґоґы. Зреконструували уж біму і Арон га-Кодеш, поінформувал Марцін Кровяк з саноцкого музею. Роботы в храмі завершены будут в будучым році. Найде ся гын богата колекция юдаіків, котру має саноцкій музей. Скансен є єдиным музейом в Польщы, де попри собі стоят костел, церков і синаґоґа, вказуючы тым самым на реліґійну мозаіку полудньово-східньой Польщы. Мож гын видіти і лемківску церков з Ріпок.